"Чи хотіли б ці люди собі таких катувань?" Олімпіада з української мови в Дніпрі, Черкасах і Харкові обурила освітян та школярів
Чотиригодинна олімпіада з української мови, об’ємні завдання зі складними формулюваннями та невідповідність частини матеріалу шкільним програмам викликали обурення серед учнів і педагогів. На це звернула увагу вчителька української мови Алла Горова.
Вона записала два ролики, присвячені олімпіадам-2026, і опублікувала їх у TikTok. Горова поділилась не тільки своїми міркуваннями, але і свідченням самих школярів, які брали у них участь, та їхніх педагогів.
У першому ролику Горова порівняла проведення олімпіади в Києві та Дніпрі. За її словами, у столиці учні виконували завдання онлайн протягом години, тоді як у Дніпрі змагання тривало чотири години й відбувалося офлайн. Окремі завдання, зазначила вчителька, були сформульовані настільки заплутано, що не одразу можна було зрозуміти, чого саме від учасників очікують.
"Чи хотіли б ці люди собі таких катувань у свій вихідний день протягом чотирьох годин?" – запитала педагогиня, поставивши під сумнів доцільність такої тривалості. На її думку, складні формулювання не обов’язково допомагають перевірити знання, натомість можуть заплутати дитину й відволікти її від суті завдання.
Після публікації відео вчителька отримала багато коментарів від школярів і своїх колег-освітян. У другому ролику вона розповіла про їхній досвід і навела приклади проблем, із якими зіткнулися учасники. Інформація надходила також з інших міст України – Харкова, Черкас, Тернополя, Ірпеня тощо.
Зокрема, одна з учениць, за словами Горової, писала олімпіаду чотири години й виконала 16 сторінок завдань. Інші учасники повідомляли про тригодинне перебування в укриттях під час змагання. У коментарях також скаржилися, що не встигали переписати відповіді з чернеток, а після завершення відведеного часу роботи забирали, навіть якщо діти не встигли їх дописати.
Окремі претензії стосувалися самих завдань. Одна з учасниць із Дніпра розповіла, що у вправі потрібно було дібрати синоніми до виділених слів, однак у тексті жодне слово не було виділене. Інші школярі нарікали на численні підзавдання, вкладені одне в одне, та великі обсяги письмової роботи. Так, учень восьмого класу зазначив, що лише твори займали щонайменше чотири з половиною – п’ять сторінок.
Ще однією проблемою стала невідповідність завдань навчальним програмам, за якими навчаються діти. Як пояснила Горова, школи можуть обирати різні модельні програми, через що учні вивчають різні твори. Однак, за словами вчительки, частина завдань олімпіади спиралася на матеріал, який не збігався з програмою, за якою навчалися деякі учасники. Через це діти могли не впоратися із завданнями не через брак знань, а тому, що не вивчали відповідного матеріалу.
У коментарях також критикували примус до участі в олімпіаді. Одна з дописувачок розповіла, що шестеро вчителів пропонували дитині долучитися до змагання, причому це сприймалося радше як вимога, ніж добровільна пропозиція. Інші учасники й батьки наголошували, що за умов регулярних повітряних тривог перебування дітей кілька годин в укритті заради олімпіади викликає додаткові запитання щодо організації та безпеки.
Горова також звернула увагу на завдання з аналізу літературних творів, де учнів просять визначити, що саме хотів сказати автор. Посилаючись на міркування літературознавиці Віри Агеєвої, педагогиня нагадала, що інтерпретація художнього тексту може бути різною, адже читач не може достеменно знати авторського задуму.
Узагальнюючи реакції, вчителька наголосила: учасники скаржилися не лише на чотиригодинну тривалість олімпіади, а й на перевантажені завдання, нечіткі формулювання, брак часу та невідповідність частини матеріалу шкільним програмам. На її думку, ці питання потребують перегляду, щоб олімпіада справді перевіряла знання учнів, а не їхню здатність витримувати надмірне навантаження.
Раніше OBOZ.UA розповідав про харківську вчительку, яка покинула викладання у школі через тиск з боку керівництва і рівень ризику, який не відповідає заробітку педагога.















