Time to read5 хв
143

Дитина повертається із садочка і мовчить? 7 ознак, що батькам варто насторожитися

Різкі зміни у поведінці дити...

Джерело: Unsplash

Розгорнути

Життя дитини у дитячому садку може бути повною загадкою для батьків. Малюк не завжди може знайти правильні слова, щоби переказати, що він бачив і які події трапилися з ним. Також діти схильні вигадувати якісь свої історії, а отже їхні слова складно назвати надійним джерелом інформації.

Проте психологи стверджують, що на проблеми в садочку цілком здатні вказати зміни у поведінці дитини. Видання Times of India назвало 7 ознак, які вказують батькам: варто проявити додаткову пильність. Ці сигнали тим важливіші, чим менш незвичними подібні прояви є для ваших сина чи доньки.

Дитина раптово відмовляється йти до дитячого садка

Невеликий супротив біля дверей садка – звична річ, особливо після вихідних чи свят. Проте різка зміна поведінки – це вже сигнал. Якщо дитина, яка раніше відносно спокійно ходила до дитсадка, починає плакати, ховатися чи постійно благає залишити її вдома, батькам варто обережно розпитати, що змінилося. Страх повертатися до садка чи школи може бути ознакою того, що малюк переживає певні труднощі і йому точно потрібна підтримка.

Різкі зміни у поведінці дити...

Джерело: Pexels

Розгорнути

У дитини псується сон

Нічні жахи, важке засинання чи постійні пробудження посеред ночі – усе це нерідко є ознаками стресу. Як і те, що дитина стає незвично млявою та втомленою зранку. Самі по собі зміни у сні ще ні про що не свідчать, але якщо такий режим стає нормою поряд із іншими тривожними сигналами – на це точно варто звернути увагу.

Дитячі ігри починають транслювати інший сюжет

Дошкільнята часто висловлюють свої почуття через гру ще до того, як зможуть пояснити складні емоції словами. Якщо в іграх вашого малюка почнуть повторюватися теми тем страху, покарання, бійок чи хованок, це привід глибше поцікавитись його емоціями. Вони можуть бути нормальним етапом розвитку чи найрізноманітніших щоденних вражень. Утім, раптові й тривалі зміни в ігрових сюжетах – це сигнал, що з дитиною варто поговорити. М’яко і довірливо, але уважно.

Дитина стає незвично тихою, роздратованою або замкнутою

Зазвичай балакуча дитина може раптово припинити ділитися історіями про садок. А ласкавий малюк – частіше виявляти роздратування, агресію, переляк чи небажання спілкуватись. Рекомендації з захисту прав дітей відносять раптові зміни поведінки, відчуженість, тривожність та спалахи гніву до можливих ознак того, що дитині потрібна підвищена увага.

З'являються незрозумілі травми чи постійні скарги

Синець чи подряпина у рухливого дошкільняти не є автоматичним свідченням чогось поганого. Діти падають під час ігор, перечіпляються на рівному місці і можуть навіть побитися між собою. Насторожитися варто тоді, коли травма не має чіткого пояснення, версія подій не відповідає характеру ушкодження або подібні інциденти трапляються занадто часто. Незрозумілі синці та інші ушкодження – ще один сигнал, що варто проявити батьківську пильність.

Діти часто травмуються під ч...

Джерело: Pexels

Розгорнути

Дитина раптово уникає конкретної людини чи місця

Придивіться, якщо дитина систематично лякається в присутності конкретного вихователя, не бажає заходити у певний кабінет чи відмовляється від якогось заняття. Важливо не робити поспішних висновків лише на основі такої реакції: новий працівник, зміна розпорядку дня чи складний конфлікт із іншою дитиною також можуть спричинити дискомфорт. Проте, якщо такий страх не минає, це ще один червоний прапорець.

Дитина кидає короткий натяк і одразу перескакує на інше

Часом найважливіші слова лунають ніби між іншим: "Вихователька на мене гримнула" або "Я туди більше не піду". Замість того щоб одразу засипати дитину запитанням, збережіть спокій і дайте їй розговоритися. Звернення на кшталт "Розкажи, що там сталося" дають малюку більше простору, щоб описати події своїми словами. Американська академія педіатрії радить діяти саме так – вести прості, невимушені розмови, коли дитині важко поділитися переживаннями.

Що робити батькам, коли ви відчуваєте, що щось не так

Перша реакція має вирішальне значення. Вислухайте дитину, не лякаючи її та не підказуючи готові відповіді. Уникайте допитів або нав'язування своїх слів. Занотуйте тривожні висловлювання дитини її ж словами, фіксуйте зміни в поведінці чи травми та поговоріть із керівництвом садка про ситуацію. Якщо є незрозуміла травма або тривога за безпеку дитини не зникає, педіатр допоможе оцінити стан малюка та порадить наступні кроки.

Важливо мати на увазі, що ці ознаки не є беззаперечним доказом жорстокого поводження чи зловживань і можуть мати безліч інших причин. Якщо дитина має непояснені травми, розповідає про заподіяну шкоду або перебуває в потенційній небезпеці, негайно зверніться по медичну чи професійну допомогу.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як виховати психічно стійку дитину і не почуватись при цьому поганими батьками.