Російська мова на вступі та пільги дітям "учасників СВО": як навчають української філології в окупованому Криму. Відео

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Кримчанка Дар’я, яка після початку окупації півострова навчалася у російськомовній школі, самостійно вивчала українську мову та планувала повернутися в Україну. Після досягнення повноліття вона виїхала з Криму на підконтрольну українській владі територію та вступила до релокованого Таврійського національного університету.
Про шкільні роки Дар’ї в окупації, спробу вступити на українську філологію та виїзд до Києва розповіло Суспільне Крим у своєму матеріалі. Журналісти також показали, як в окупованому Криму організований вступ на спеціальність, пов’язану з українською мовою.
Після завершення школи Дар’я вирішила вступати на єдиний в окупованому Криму факультет української філології. За її словами, на бюджеті було 12 місць, шість із них передбачали пільги.
Дівчина зазначила, що серед категорій, які могли скористатися пільгами, були діти російських військовослужбовців та переселенці з так званих "ЛНР" і "ДНР".
"Там було 12 бюджетних місць і шість з них було приділено. Вони були пільгові. Увага, пільги: діти свошників і переселенці з так званого ЛНР і ДНР", – розповіла Дар’я.
За її словами, ситуація викликала в неї та подруги сміх, оскільки, як вони вважали, частина пільгових категорій не була зацікавлена у вступі саме на українську філологію.
Змінювали іспити
Дар’я також розповіла про вимоги для вступу. Раніше абітурієнтам на українську філологію потрібно було складати іспити із суспільствознавства та російської мови. Згодом російську мову замінили на російську літературу.
Українська мова при цьому стала для самої Дар’ї окремим викликом. Дівчина виросла в російськомовній родині та навчалася у російськомовній школі. За її словами, після 2015 року вона майже забула українську, яку трохи пам’ятала з дитинства.
Тому, перебуваючи в Росії, Дар’я вирішила фактично почати вивчення української з нуля. Вона замовила підручник української мови та займалася самостійно.
"Я замовила собі на Валберіс підручник української мови. Так. І таке є. Є навіть декілька", – згадала кримчанка.
За її словами, підручник вона брала із собою до російської школи. Через це до неї іноді підходили вчителі або однокласники та запитували, навіщо вона вивчає українську.
"Нащо ти її вчиш? Її скоро не буде", – переказала Дар’я слова, які чула у школі.
Мрія про повернення
За словами Дар’ї, саме мовне питання стало для неї важливою причиною прагнути повернення в Україну. Після переїзду до Києва вона звернула увагу на те, що частина мешканців столиці продовжує спілкуватися російською.
"Коли я приїхала в Київ вперше, мене дуже сильно здивувало, що в Києві багато російськомовних", – сказала вона.
Дівчина пояснила, що для неї це було особливо помітно на тлі власного досвіду. Вона розповіла, що українські діти, які через окупацію опинилися в Криму або Росії, намагалися вивчати українську, навіть якщо не могли нею вільно говорити.
"У вас є можливість, ви нею не користуєтесь, а у мене не було, але я дуже сильно мріяла про це", – сказала Дар’я.
Втечу готували рік
Аби виїхати з окупованого Криму, Дар’я разом із подругою готувалася близько року. Дівчата чекали на момент, коли зможуть залишити півострів, і зрештою вирішили вирушити одразу після досягнення 18-річчя.
За словами Дар’ї, дату виїзду вони обрали випадково. Волонтерка запитала дівчат, коли вони все ж таки планують їхати, після чого вони визначили день.
"Ми обрали її випадково. Я кажу 18 травня. Після цього, після того, як ми вже перетнули кордон, я зрозуміла, що 18 травня – це день депортації кримських татар", – розповіла кримчанка.
Вона зазначила, що усвідомлення цього прийшло вже після перетину кордону. Дар’я пов’язала дату свого виїзду з днем, коли згадують депортацію кримськотатарського народу.
Адаптація в Києві
Після виїзду на вільну територію Дар’я, за її словами, довго та складно адаптувалася до нового життя. Вона сумувала за Кримом, однак підтримка людей допомогла їй пройти цей період.
Серед тих, хто був поруч, дівчина назвала свого нареченого Матвія. Він також кримчанин. Вони познайомилися вже в Таврійському національному університеті.
"Ми зустрілись в Таврійському університеті. Він прийшов такий красивий, у вишиванці, розмовляє українською мовою", – згадала Дар’я.
За її словами, вона вже знала, що Матвій родом із Криму, хоча раніше вони не спілкувалися. Перша зустріч у виші запам’яталася їй саме його зовнішністю та українською мовою.
Зараз Дар’я та Матвій навчаються у релокованому з Криму Таврійському національному університеті. Дар’я обрала спеціальність "психологія", а Матвій вивчатиме політологію.
Їхнє знайомство в університеті стало початком стосунків. Наразі пара планує весілля.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що Яніна Соколова знаковим відео нагадала, чому школярі повинні розмовляти українською.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!