Повышение эффективности образования, или Зачем школьникам стартапы?

Командная работа, навыки анализа рынков и трендов, финансовая грамотность, победы и неудачи – все это объединяется словом "стартап".

Далее текст на языке оригинала

Які знання та навички має давати школа дітям, що вийдуть на ринок праці через 15- 20 років? На сьогоднішній день це 5 базових умінь:

1. Об’єктивне ставлення до себе. Здатність визнавати та виправляти власні помилки.

2. Вміння адаптуватись. Можливість швидко пристосовуватись до нових умов та несподіваних змін роботи.

3. Навички запам’ятовувати та використовувати нову інформацію. Здатність швидко опановувати нові навички й навіть професії.

4. Технологічна грамотність. Вміння вільно користуватися сучасними електронними пристроями.

5. Нестандартне мислення. Здатність знаходити незвичайні підходи до вирішення проблем.

Кожне з цих умінь життєво необхідне в сучасному суспільстві. Це очевидно. Але не очевидно, як школи мають допомагати учням ці вміння розвивати.

Стартап – найкращий вихід із ситуації.

Для створення стартапу необхідно знайти масштабовану та прибуткову модель бізнесу. Пошук ідеї – це основне завдання засновників стартапу.

Найчастіше стартапи покликані вирішити відому проблему, використовуючи нові, більш ефективні способи. У більшості випадків йдеться про технологічний розвиток. Прибуток стартапу прямо залежить від ефективності нових методів вирішення проблем порівняно зі старими.

Звичайно ж, якщо ми говоримо про школярів, йдеться про соціальні проєкти. Навчання у школі передбачає виховання певних цінностей, важливих для комфортного життя в суспільстві.

Тож спосіб знизити кількість запізнень на заняття на 50% не принесе його творцям прибутку, але стане корисним додатком до системи освіти. Отже, у цьому контексті, стартапами будуть соціальні проєкти, що допоможуть ефективно вирішувати наявні проблеми. В окремих випадках з залученням спонсорської допомоги.

Варто зазначити, що далеко не кожен учень може бути підприємцем. А також, що вірогідність досягнення успіху не перевищує 1%. Мета заохочення дітей до створення стартапів – навчити їх формувати та перевіряти власні теорії, експериментувати й робити помилки.

1-2 проєкти дадуть учням старших класів неймовірно корисний досвід, що стане конкурентною перевагою для майбутнього підприємця або стажера. Кожна міжнародна компанія колись була стартапом, створеним купкою ентузіастів.

Підприємництво й венчурні інвестиції давно перетворилися на повноцінні професії, про які у школі та ЗВО ніхто навіть не згадує. Реалізація соціальних проєктів – єдиний спосіб дати дітям необхідні компетенції.

Ще кілька аргументів ЗА стартап

1. Реальний досвід.

Стартап дає досвід спілкування та роботи в команді, вміння розподіляти кошти й ресурси, знаходити нестандартні рішення та вчитися на власних помилках. Це довгостроковий проєкт, який допомагає учням вивчити свої сильні та слабкі сторони.

2. Здатність ставити цілі та досягати їх

Стартап – це єдина можливість пройти всі етапи створення проєкту, від задумки до готового продукту. У процесі роботи учні отримають нові знання й змогу одразу використовувати їх на практиці.

3. Розвиток компетенцій

Кожне з умінь, що були наведені на початку статті, розвивається у процесі роботи над стартапом. Проєктна робота – це постійні виклики, задачі та зміни, які потребують адаптивності й нестандартного мислення.

Варто зазначити, що для запровадження проєктної роботи школі необхідно найняти викладачів із досвідом ведення бізнесу у сфері інноваційних технологій.

Реалізація проєктної роботи на уроках

1. Навчальні ігри

Існує безліч варіантів ігрового процесу на різноманітних уроках, починаючи мовою й закінчуючи математикою. Урок економіки, наприклад, став би набагато жвавішим, якби учні розробляли та аналізували моделі реального бізнесу.

2. Вирішення локальних проблем

Соціальні опитування, проєкти покращення інфраструктури школи та міста, екологічні ініціативи та дослідницька діяльність.

3. Випробування здібностей

Стартапами з глобальною метою на кшталт глобального потепління, проблеми безпеки особистих даних, забруднення океану тощо.

Особливістю 2-го та 3-го різновиду проєктів є той факт, що вони можуть перетворитися на повноцінні стартапи й навіть почати приносити дохід. До того ж перший варіант може стати для школярів точкою входу до сфери підприємництва.