Стать специалистом без высшего образования – реальность или фата-моргана

Щороку сотні тисяч абітурієнтів намагаються вступити до омріяних вишів. Уявляючи, молодь традиційно вимальовує яскраві картини студентського життя, перших серйозних почуттів, отримання диплому, а далі роботи за спеціальністю в топовій компанії або виробничій установі. Це класика жанру ідеального майбутнього.

На жаль, реалії не завжди співпадають з очікуваннями. Іноді, навіть посилена муштра з усіх предметів одночасно не допомагає здолати мінімальний поріг для вступу в університет. Годі говорити про завалене ЗНО, яке сприймається дітьми і батьками - як апокаліпсис. Однак, як показує практика останніх десятиліть, отримана "корочка" про вищу освіту почасти не цікавить роботодавців. Вміння - насамперед. А тому "спеців" з дипломами, але без роботи - вистачає.

Та, якщо диплом - вже не мірило визнання, що ж тоді в пріоритеті? І чи варто засмучуватися, якщо раптом опиняєшся на узбіччі вступної кампанії? Які альтернативи і чи слід їх недооцінювати?

Спробуємо привідкрити завісу успіху.

Навчання у ВУЗі - прерогатива чи шаблон успіху

Отримання теоретичної бази знань, практика, нові знайомства - безперечно хороша основа для побудови кар'єри. Стоси конспектів, сотні прочитаних книг, безсонні ночі перед семінарами і екзаменами - досвід, який не тільки збурює мозкову активність, але і гартує характер.

Ще один беззаперечний плюс - доступність навчання, що дає можливість отримати декілька спеціальностей одночасно або ж замахнутися на наукові ступені.

Водночас, затяжне полірування університетських лав ставить перспективи фінансово вигідного працевлаштування на паузу. Застарілі ж методики і навчальні програми в багатьох вишах й поготів змушують добряче задуматися чи варто витрачати кілька років на професію, яка, можливо, ніколи не знадобиться.

Які варіанти ефектно, а головне - ефективно конкурують з вищою освітою?

Варіанти вибору

Маєте творчий хист, але не вступили до університету Поплавського чи Карпенка-Карого? Не хвилюйтесь, адже мрія зреалізувати кар'єру в теле- і кіномистецтві - не втрачена. Кіношколи та студії надають заняття від зіркових педагогів-практиків.

Наприклад, варто звернути увагу на найбільшу в Східній Європі групу компаній FILM.UA, виробничі потужності якої дозволяють знімати висококласне кіно, гідне уваги мільйонів. Майстер-класи, лекції та семінари різних рівнів складності на Ukrainian Film School допомагають з головою пірнути в процес кіноіндустрії. А партнерство з Vancouver Film School та New York Film Academy лише підкреслює солідність компанії та додає впевненості в практичній важливості курсів. Наприклад, випускник вищезгаданих курсів - актор Дмитро Архіпов отримав ролі у повнометражних стрічках "Я, ти, він, вона" і "Захар Беркут".

Аби стати журналістом - теж не завжди потрібно хизуватися перед роботодавцями "корочкою". Не вірите? Тоді подивіться на історію успіху українського журналіста, активіста і політика Єгора Соболєва. Покинувши навчання в російському університеті - без вищої освіти вибудував феєричну журналістську кар'єру в Україні. На самому лише практичному досвіді. Робота позаштатним спецкором "в полі" на "Феміда-прес", "Економічному тижні", "Київських відомостях", "Економічних новинах" і "Дзеркалі тижня" принесла впізнаваність, успіх і запрошення від 5 каналу в часи найбільшого підйому в середині 2000-них.

За кордоном мільйонних статків завдяки вечірньому шоу добилася Елен Дедженерес. Надихає й історія Анни Вінтур, що без вишки стала редакторкою модного журналу Vogue. Усі вони свого часу відвідували професійні курси.

Та як досягти успіху в Україні?

Провідні медіахолдинги пропонують стажування з подальшим працевлаштуванням молодим і запальним мрійникам. Робота на камеру, збір інсайдерської інформації, написання ексклюзивних текстів під відеоряд та репрезентація новин з перших вуст - цікаво та інтригуюче, але надскладно. Медійний досвід у кілька місяців дозволяє молоді не лише познайомитися з відомими акулами пера, яких донедавна можна було побачити по іншу сторону екрану, але й оволодіти практичним досвідом та сучасними технологіями. Програми відеомонтажу, дизайнерські редактори та робота з камерою - універсалізують сучасних медійників. Зрештою, хто зробить роботу краще за всіх, ніж ми самі...

Варіанти стажувань - різноманітні. Зокрема, велику кількість лекцій і тренінгів розміщують платформи Happy Monday та Інститут розвитку регіональної преси.

Але не всі люди воліють бути публічними і зірковими. Комусь важливіше перебувати в полі зору підростаючого покоління. Навчати і виховувати - їхня місія. Та що робити, якщо справа Макаренка, Ушинського і Сухомлинського запала в душу і не відпускає, але дорога в університет закрита мінімум на рік через різні суб'єктивні обставини?

Тоді у нагоді стануть освітні платформи EdEra і Prometheus. Знайти на них можна абсолютно все - від курсів з розвитку критичного мислення і емоційного інтелекту до методів виховання. Тут молоді освітяни можуть озброїтися цікавою навчально-педагогічною літературою та почерпнути нові знання з різноманітних відеолекцій. Як показує практика, навчання в університеті - наразі хороший бонус, але не вимога. Адже педагог - це покликання, а тому не рідко вчителями стають ледь сягнувши повноліття.

А скільки студентів або ж людей без вищої освіти стають репетиторами або відкривають навчальні курси.

Одним дорогі фліпчарти та лазерні указки, а хтось не уявляє життя без газового паяльника. Аби стати висококваліфікованим зварювальником - не обов'язково витрачати роки на муштру в профтехах. Існує багато курсів, що дозволяють оволодіти спеціальністю і стати ремісником від Бога за лічені місяці. Звісно, не без самоосвіти. Куди без неї? Цікаво? Тоді Гугл в допомогу!

Що вже казати про популярні і також прибуткові професії - майстрів перукарської справи або манікюру? І тут вища освіта - можлива, але не принципова. Головне - аби руки стояли, органічно креативили з мозком і були одержимими результатом. Звісно, на здобуття колосального успіху в цих галузях можуть піти роки. Робити феєричні зачіски від мала до велика та наводити косметичний марафет - справа, яка під силу простим смертним.

Власним прикладом цю тезу підтвердив король перукарського мистецтва - "Міжнародна легенда" Луїс Лонгерас. Всесвітню славу іспанцю подарувала копітка робота. Не маючи освіти, Луїс самостійно опрацьовував стоси книг, спостерігав та тренувався на своїх знайомих, а найголовніше - постійно відвідував усілякі майстер-класи з перукарської майстерності.

Швидко, несподівано і на ходу, а головне - без жодних військових університетів за плечима можна стати і поліцейським. Так, в новостворених академіях патрульної поліції стати правоохоронцем можливо всього лише за півроку. Навчання проводять найкращі інструктори та тренери з усіх куточків країни. Приємний бонус - зарплата в 7 тисяч гривень на час навчання. Але, як і при вступі до вишу, без випробувань - не обійтись. Потенційних захисників громадського порядку перевірятимуть на знання законодавства і фізичну міць. І тільки найкращі та найстійкіші отримають бажаний мундир і недооцінене звання копа.

Але не всі професії можна опанувати так швидко. Скажімо, медична галузь потребує великої кількості теоретичних знань і практичних навичок. І це красномовно демонструє самоізоляція на час пандемії. Дистанційне навчання показало суттєвий спад успішності майбутніх ескулапів. Хоча теперішня медицина і без того балансує на межі здорового глузду. Тепер лікарів навчають не в моргах на людських препаратах, а на макетах. Майбутні медики найдовше торують навчальний шлях, аби взятися за скальпель чи фонендоскоп. Та навіть тут не обходиться без програм, що допомагають опанувати лікарську справу. Наприклад, доктором-дієтологом можна стати, лише провчившись на курсах студії краси і моди, де навчатимуть не тільки основам і напрацюванням сучасних спеціалістів, але і лайфхакам самоменеджменту. Простіше кажучи, обравши фах дієтолога, не виходячи з кабінету, можна професійно опанувати одночасно маркетинг та піар.

Для шанувальників великої політики - свій рецепт успіху! Перші кроки до управлінської булави пришвидшать "Школи помічника депутата". Такі навчальні програми існують як при парламенті, так і при обласних і міських радах. Не на словах - реальна можливість просувати власні ідеї та вершити реформи. Хоча на початках, ймовірно, доведеться займатися плануванням графіку слуги народу, писати пости про його діяльність і всіляко сприяти позитивному іміджеві. Шанс застовпити нагріте місце рано чи пізно з'явиться завдяки відповідальності, наполегливості та працелюбності. Навіть, якщо перший ліпший нардеп не розгледить таланти, йому завжди можна пошукати заміну. Сприятимуть вашим ідеям і різноманітні проєкти. Той же "Бюджет участі" - реальний шанс зреалізувати новаторські ідеї в місті, де живеш, і, водночас, гучно заявити про себе навіть без диплому.

І хоча більшість політиків високого рангу мають за плечима почасти дві або три вищі освіти, серед депутатів 9-го скликання ВРУ легко вирахувати недипломованих парламентарів. До речі, відомий політик, вчений і журналіст Бенджамін Франклін в дитинстві не закінчив навіть школу через скрутне матеріальне становище. От тільки часи вже не ті. І освіта - доступна кожному, зазначається в Конституції.

Підсумуємо

Якщо не вступили в університет - не варто журитися. Життя триває, з'являється нова палітра можливостей, про яку далеко не кожен замислюється. І не просвітлюючись в університетах - можна цілком реалізувати свій творчий потенціал. Головне - бажання та цілковите усвідомлення покликання. Адже ми живемо в час, коли є широкий вибір різноманітних авторських курсів. Самоосвіта - стрижень, який може дати фору найбільшим освітнім мастодонтам: і в заощадженні часу, і в отриманих знаннях та навичках.