Универсальные навыки, которые станут преимуществом на собеседовании

Современная информационная эпоха – палитра возможностей и одновременно необходимость постоянного самосовершенствования, чтобы не остаться на задворках рынка труда. Но в любой работе есть перечень так называемых "hard skills" или жестких навыков, без которых путь к профессиональному взлету закрыт.

Далее текст на языке оригинала

У будь-яких сферах жорсткі скіли неповторні, але все ж таки є й універсальні навички, які швидко допоможуть просуватися кар’єрною драбиною або, як мінімум, мати переваги на співбесіді. Це шанс здивувати не лише вітчизняних роботодавців, але й відкрити для себе іноземні горизонти. Але не плутайте hard skills з м’якими навичками, які полягають у вмінні соціалізуватися з людьми - йдеться про уважність, комунікабельність, креативність, емпатію та стресостійкість. Тверді ж навички - це здатність професійно виконувати роботу, володіючи базою знань, необхідних в певній сфері.

Наприклад, для успіху водієві важливо вміти справлятися з автомобілем, вчителеві математики розумітися на теоремах, синусах і косинусах, а юристу досконало знати закони.

Але які саме hard skills потрібні для успішного життя? Чому їх варто опановувати ще зі школи? Та що допоможе прокачувати “професійну твердість”? Озброюємось!

Аналітичні здібності – здатність прогнозувати майбутнє

Без причинно-наслідкових зв’язків важко закріпитись в професії. Неважливо, журналістика або ж кар’єра професійного спортсмена. Адже в одному випадку необхідно уміти в стислі дедлайни знайти актуальну тему, вичленувати інформпривід, вдало обрати локації та спікерів для зйомки, відзняти ексклюзив, написати стильний текст, зрештою начитати його та смачно репрезентувати глядачеві сюжет. А в іншому варто розумітися на режимах дня, харчуванні і тренуваннях, аби надзусилля принесли перемоги на найвищому рівні. Тобто навіть в таких абсолютно непоєднуваних професіях – багато спільного.

Спрощувати складне, аби навчати, передбачати, вирішувати та переконувати – головний трамплін до зірок. Наприклад, педагогу-фізику завдяки аналітиці легше витлумачити дифузію школярам, а вченому вибити фінансову підтримку ексклюзивного проєкту.

Досі вагаєтесь в користі від аналітики? Тоді ще один приклад, як аналітичне мислення сприяє фінансам! Відомий підприємець Джефф Безос вирішив в 90-х продавати онлайн товари не лише через зручність. Зрозумівши тенденцію щорічного зростання користувачів світової мережі до 2000%, Безос вирахував, які товари стануть найбільш затребуваними в майбутньому. І не прогадав. Вже за кілька років він стає найбагатшою людиною світу.

Розвинути задатки до аналітики допоможуть настільні ігри, такі як шахи, шашки, нарди, гра в монополію, різноманітні ребуси, головоломки та сканворди. Поза конкуренцією чтиво “Розвиток логічного мислення” Дерипаско і “Тренажер мозку” Мура. Також “апгрейднути” мислення можна занурившись у світ математики чи, скажімо, вправляючись з різностильовими текстами. Розділити казку чи оповідання на зачин, основну частину, кульмінацію та кінцівку або ж структурувати на підпункти – неабиякий квест для тих, у кого права півкуля мозку домінує над лівою. До слова, існує навіть професія “Аналітик”, що дозволяє зі старту заробляти 20, а то і 25 тисяч гривень на місяць. Тому введення предмету “Логіка” як обов’язкової шкільної дисципліни давно на часі. На жаль, в Україні навіть подібні факультативи можна знайти лише в спеціалізованих ліцеях чи гімназіях. Втішає факт, що послідовно мислити навчають в університетах. Та чи не запізно змушувати мозок “підіймати інтелектуальні штанги”, коли став дорослим? Питання риторичне. Адже той, хто вміє мислити аналітично, не тільки заробляє значно більше, але й звеличує країну відкриттями та здобутками.

Іноземна мова – не лише спосіб комунікації

Мабуть, кожен, шукаючи вакансії на work.ua і rabota.ua стикався з вимогою: знання англійської на рівні B2. А ще натрапляв на красномовний напис: “Надаємо перевагу тим, хто володіє іспанською, французькою, німецькою або китайською”. Когось із поліглотів це окрилює, а хтось опускає руки і продовжує шерстити простори інтернету, й надалі сподіваючись на щасливий квиток в роботу мрії. До слова, іноземна дозволяє працювати перекладачем, правозахисником, айтішником, журналістом чи менеджером в готельно-ресторанному бізнесі. Заробітні плати не розчарують, в столиці досвідчений перекладач, менеджер чи правник може подолати планку в 3 тисячі доларів. Також це гарна можливість переїхати жити за кордон, не змінюючи фаху. Уявіть, працювали дизайнером у приватному секторі Чернігова, а тепер креативите в хмарочосі багатомільйонної Філадельфії. І зарплата більша, і життя якісніше! Єдине – варто побороти мовний бар’єр і власний страх перед змінами. На жаль, дослідження всесвітнього рейтингу EP EPI оцінює рівень англійської мови в українців як “низький”. Тому не дивно, що більшість співвітчизників виїжджають за кордон виключно на важку фізичну роботу. Простоюють по 12 годин на заводах або ж щоденно “вбивають” м’язи на будівництві. А могли б працювати в комфортних закордонних офісах, пити каву, паралельно створюючи геніальні тексти, перекладаючи твори або ж торгуючи віллами чи, скажімо, нафтою. Тому важко не погодитися зі секретарем РНБО про важливість введення двомовності в Україні, за якої англійська стане другою мовою спілкування і вивчатиметься ще з дитячих садочків. І хоча у 2019 році Міносвіти затвердило нову концепцію розвитку англійської мови, та це жодним чином не позначилось на освітній системі. “Вчать, але не навчають!” – тенденція та ж сама.

Гарним прикладом для України могла б стати, скажімо, Мальта, в якій англійська – друга офіційна. Звичайно, на рівень обізнаності мальтійців суттєво вплинула Велика Британія. За схожим принципом ми перейняли й російську. Та, якщо у нас англійській лише починають навчати з першого класу, в острівній країні – це вже давно звична справа. Чим більше штудіюємо – тим більше запам’ятовуємо. Ще одна перевага мальтійської освіти – пріоритет англійської мови в університетах та обов’язковість під час працевлаштування. Вітчизняні ж роботодавці та виші “лояльніші” і почасти заплющують очі на криве знання іноземної. Відтак для найзаповзятіших вихід один – самоосвіта!

Хорошими тренажерами для вивчення іноземної стануть Duolingo та Edcourse. Також можна знайти курси, скажімо, на Prometheus чи Edera або поїхати практикуватися на ту ж таки Мальту, в США чи Англію. Один із найдієвіших способів “прокачатися” – природний: коли все спілкування зводиться виключно до англійської. Завдання учня – повторювати слова ніби дитина, старатися відповісти якомога швидше на будь-яке запитання. А ще краще вивчати мову, переглядаючи цікавий фільм з субтитрами. Наприклад, знайомий лише на англомовному кіно зміг вступити до Оксфорду і стати успішним бізнесменом та політиком. Хоча до 10-го класу був стабільним двієчником.

Цифрові навички – йдемо в ногу з часом

Інформаційні технології поглинають світ і діджиталізують професії. Від вчителя до айтішника, від голови села до директора корпорації – усім і кожному щодня необхідно листуватися через електронну пошту, формувати Excel-таблиці чи створювати презентації в Power Point. І це завдання мінімум. Незалежно, яку ціль переслідує працівник, вміння володіти технологіями додає дивідендів в карму і може пришвидшити розвиток кар’єри. Особливо це актуально в часи пандемії, коли без Zoom викладач не проведе пару, а менеджер не виконає якісно роботу без підключення до облікової форми CRM.

Для одержимих технологіями жодних проблем! Курси в ITEA, Інталіт чи A-Level вам в допомогу! А ще розвитку цифрових компетентностей сприятимуть програми Microsoft, які можна опанувати на відеохостингу Youtube. Блогерів, які допомагають осягнути програми – безліч: про Excel розповідає Андрій Сухов, основам Microsoft Word присвячено канал “Цифровий помічник”, а, скажімо, розібратися з монтажною програмою Adobe Premiere Pro, Edius або Sony Vegas допомагає Сергій Акінін.

Прості та попри все важливі дороговкази! Адже програма зі шкільної інформатики – застаріла щонайменше років на 20, і радше гальмує, аніж діджиталізує. Гарний виняток із правил – айтішні спеціалізовані класи або заклади. Але їх доступність – не для кожного. Тому більшість українських шкіл й досі жевріють надіями про сучасну комп’ютерну техніку та доступ до світової павутини. Ще один затхлий освітній смаколик – брак шкільних кадрів. Так, один зі знайомих мав досвід опанування інформатики у вчителя трудового навчання. А тому на уроках з вивчення IT учні щоразу “юзали” гоночки та косинку, а інколи вивчали не робочий стіл ПК, а робочий верстатний стіл. Чи варто після цього дивуватися, що 50% українців не знайомі з цифровими навичками? То як і де зрощувати висококласних педагогів-інформатиків?

Для самонавчання потрібен гаджет, чтиво і найголовніше – мотивація. Жага до опанування діджитал перетворила знайомого зі звичайного провінціала на Житомирщини у відомого космополіта, який проєктує котеджі на Балі. Вже за традицією – актуальне чтиво: “Просте і зрозуміле самонавчання: Word і Excel”, а також “Microsoft Office для чайників”.

Уважність до деталей – ознака професіоналізму

Навряд чи комусь сподобається фахівець, що розмовляє суржиком, або не помічає ляпів у кожному реченні. Неважливо, продавець це чи журналіст – така людина на роботі не затримується. Адже паралельно з антипатією у сприйнятті клієнтів формується негативний імідж компанії, в якій працює такий “спец”. І, якщо умовного різноробочого ще з горем навпіл можна уявити неграмотним, то вже для вчителя чи лікаря – це хрест на кар’єрі.

Як це виправити? Науково-популярна чи публіцистична література вам в руки! Частіше гортайте словники, пишіть диктанти та твори, проходьте різноманітні тести на знання граматики та стежте за чистотою мови. Викарбувати майстерність онлайн допоможуть Тренажер Правопису, R.I.D та Language Tool. Практикуючи щодня живе спілкування “калиновою” з рідними, колегами, ба навіть незнайомими – ми паралельно прокачуємо ще й м’які навички! Додатковий дороговказ – Український освітній портал, що налічує 250 тисяч слів. Головна перевага – можливість вивчити та провідміняти нові слова, а також зрозуміти, де правильно ставити наголос. В когорті ж найкращих методик опанування правил з української – асоціативність. Наприклад, щоб зрозуміти чергування “у” та “в” достатньо нагадувати собі, що варто уникати збігу як голосних, так і приголосних в конструкціях. Тоді жити та творити стає набагато простіше!

Яскравий приклад попиту на грамотність – ще один приятель, якого взяли на роботу літредактором у рейтингове ЗМІ. Натомість інший товариш став затребуваним онлайн-репетитором. Тепер молодику виходити з дому доводиться, аби вчергове злітати на сонячні Мальдіви чи в Бразилію.

Hard skills як освітній міраж

Загальний рівень навчання жорстким навичкам в Україні, на жаль, залишається досить низьким. А тому розвиток заповзятої молоді залежить від самостійного пошуку різноманітних курсів, тренінгів і цікавої літератури. І чим раніше людина розпочинає займатися самоосвітою – тим більше шансів на успішне життя. Адже коли профорієнтація в Україні пасе задніх, універсальність та вміння безперешкодно змінювати фах упродовж життя – стаєнеобхідністю, а не забаганкою.