Видео дня
Высшее образование: привилегия для избранных или шаблон успешности
Бакалавр или магистр – квалификационные уровни, придающие уверенности и аргументов для получения престижной работы. Такие стереотипы господствуют еще с советских времен, когда единственным путем стать ровнее среди равных была учеба в институте. Сейчас диплом о высшем образовании – желанный документ для молодежи и предмет гордости для родителей.
В погоне за "образовательной корочкой" абитуриенты не жалеют ни сил, ни времени, ни кровно заработанных родителями средств на качественную подготовку к вступительным экзаменам, а дальше полируют парты, уже будучи студентами.
Горы конспектов и проштудированных книг, сотни часов, проведенных в аудиториях –хороший опыт, который, безусловно, может пригодиться в жизни.
Но каков "выхлоп" у соискателей высшего образования после лет усилий? Насколько результат оправдывает потраченное время на получение диплома?
Далее текст на языке оригинала.
Єдиної відповіді не існує, адже здобутки одних випускників почасти не співмірні з успіхами їх одногрупників. Та все одно, з року в рік, сотні тисяч випускників всіма правдами і неправдами вступають до університетів.
Що дають храми науки молоді? На які професії потрібен диплом, а які фахи його не потребують взагалі? І чи відповідають нинішні програми у ВУЗах вимогам ринку праці?
Спробуємо розібратися в практичній важливості вищої освіти разом.
Переваги для сучасного студента
Навчання в університеті передбачає отримання знань, а також практику, які в тандемі дають хороший старт для професійної кар'єри.
На престижних та важливих вакансіях: на кшталт - педагога чи лікаря у вимогах до кандидата є наявність профільної освіти. Тому за таких обставин диплом - перепустка в коло затребуваних фахівців.
Також вища освіта дозволяє зайняти керівні посади в державних органах. А ще гарна можливість зробити феєричну кар'єру, проявити себе у великій політиці і переписати історію.
Посприяють грандіозним планам і здобуті вміння систематизувати та опрацьовувати великі пласти інформації. А знайомство з зірками та науковцями в процесі отримання знань - можливість завести корисні зв’язки, ще будучи студентом.
Доступність навчання дозволяє не просто отримати диплом, а зробити це безплатно. Заповзяті “освітні локомотиви” можуть навіть претендувати на іменні стипендії та інші освітні регалії. Вища школа - це однозначно гарний старт для молодих науковців, які планують присвятити життя дослідженням на педагогічній ниві.
Та, на жаль, не все так просто і однозначно.
Освітні “прогалини” сучасності
Доступність освіти має й іншу сторону медалі. Наявність диплому вже давно не показник стовідсоткової успішності. Ба навіть більше - багато професій, особливо творчих, взагалі не потребують "освітньої корочки".
Щоб бути художником чи, скажімо, журналістом - не обов'язково демонструвати клієнтам документ про вищу освіту. Головна умова - хист і талант, все решта - похідне. Так, для покупців послуг в першому випадку головним є трендова картина в певному стилі і кольорах, в другому випадку - універсалізм медійника задля оптимізації всіх виробничих процесів. За таких умов документи про успішне навчання - другорядні.
І це непоодинокі випадки. Університетських спеціальностей, де освіта непотрібна - сила-силенна.
В той же час отримання диплому - далеко не завжди тотожне отриманню якісних знань. А стипендія навіть не покриває витрат на проживання. Куди більш скрутніше, якщо не потрапляєш на бюджет. Тоді ціна питання вищої освіти занурює в роздуми. В обох випадках довготривале навчання відтерміновує фінансову незалежність.
А подекуди хибні пріоритети і поготів роблять заручником ситуації. Наприклад, дехто просто хоче відкосити від армії або банально тікає від дорослого життя, не розуміючи, що великі клопоти все одно наздоженуть.
Ще один недолік освітнього забігу - відсутність практики. В основному розивати скілзи доводиться вже опісля навчання, на робочому місці. Тому постає логічне питання - “Навіщо вчитися?”
Сучасна система освіти кричуще потребує оновлення навчальних програм. Адже в багатьох вишах, на жаль, читають те, що було актуальне років 30-40 тому. Застарілі методики та підходи призводять до стогнації освіти і зумовлюють відсутність необхідних знань і навичок у випускників.
Створює проблеми не тільки якість освіти, але і кількість виданих дипломів. Здавалося б, чим більше освічених людей, тим краще.
Та на практиці бачимо, що засилля фахівців з вищою освітою спричиняє перевантаженість секторів економіки. Як результат, тисячі спеціалістів тримають диплом в довгій шухляді. А за кілька років незатребуваності мчать у пошуках роботи за кордон або ж стають на облік в центрах зайнятості, вигораючи професійно.
Так, з дипломами про вищу освіту, кандидатськими та докторантськими ступенями українців найбільше серед країн Європи. Та, на жаль, якість вітчизняних спеців пасе задніх.
Статистика працевлаштування
Більше половини працюючих громадян України нині опинилися поза фахом. Інша половина поділена на два табори - одні у професії, а дехто виконує роботу суміжну отриманій спеціальності.
Минулого року статистичні дослідження красномовно засвідчили: 56% громадян України - безробітні. Половина шукачів заробітку - з вищою освітою.
А тому не всі, хто мають вищу освіту, гарантовано отримають роботу.
Зрештою, не обов’язково мати профільну освіту, аби працювати.
Вища освіта - не мета, а засіб. Відсутність дипломів не завадили Стіву Джобсу, Білу Гейтсу, а тепер вже і Алішеру Моргенштерну стати заможними. Вирішальну роль зіграли їхні жага, далекоглядність та здатність мислити глибше, ніж однолітки. Навіть пересічним громадянам різних країн іноді лише курси та заповзятість дозволяють вибудувати кар'єру успішного банкіра чи актора.
Ще один момент, на якому варто загострити - динамічна зміна ринку праці. За прогнозами, вже за два десятиліття зникне низка професій, які замінять машини. Критерій для виживання - креатив, який можна напрацювати як в університеті, так і самотужки.
Але звернемо увагу на роботу, яка користується попитом і, ймовірно, буде на піку ще довгий час.
Затребувані технічні та робітничі спеціальності
З одного боку - краще прийти на роботу, уже маючи за плечима певні знання, отримані в храмі науки. З іншого - якщо відчуваємо, що це покликання, то навіщо замість кількох днів витрачати на навчання кілька років? За будь-яких обставин, нова робота - нові стимули для навчання.
Швидко розвиваються IT-технології. Звичайно, велика кількість топових технічних ВУЗів готові надати навчальні послуги. Та охочі стати програмістом можуть записатися на курси або взятися за вивчення мови програмування самостійно, не чекаючи на допомогу з барського плеча. Без вступних екзаменів - одразу до мрії.
Особливо, в ціні і пошані на ринку праці сьогодні ремісницькі спеціальності, яким не навчають в університетах і яких так бракує.
Це підкреслює проблеми в системі освіти, яка не заохочує молодь шукати себе, а чимчикує за мінливими трендами.
Непереборне бажання молодих людей опинитися в яскравому офісі замість пильних і гарячих цехів породило відразу від копіткої фізичної, але подекуди такої творчої і потрібної роботи.
Бажання переважної більшості молоді бути в плеяді "білих комірців" зумовлює дефіцит рук на підприємствах та продукції і послуг для пересічних українців. Тому при необхідності професійних теслю, електрика або сантехніка днем з вогнем не знайти. А якщо і пощастить, гонорари неприємно здивують людей з вищою освітою.
Чому ж молодь часто націлена на тренди і не завжди задумується про сродність праці?
Відповідь очевидна - неефективна, а почасти відсутня профорієнтація.
Висновки
Рішення здобувати вищу освіту чи ні - особиста справа кожного. Але варто зважати на неоспорюваний факт - країна не потребує армії людей з університетськими дипломами на ринках. Осягнути очевидне заважає стереотипність та відсутність грамотної профорієнтації в школах. Після закінчення одинадцяти класів молодь далеко не завжди здатна визначитися з майбутнім і йде навпомацки. Підлітки обирають навчання у ВУЗах за принципами “вступити, куди візьмуть” або “займатися хоч чимось”. А тому в майбутньому нерідко опиняються на задвірках долі.
Диплом - це вже давно не гарант успішного майбутнього, а радше “папіряка про вдаваний статус”, яким нікого не здивуєш.
Сьогодні, в час інтенсивних змін ціняться реальні уміння та знання, а не документи про їх наявність. Тому варто добре подумати чи дійсно університетський диплом стане дорогою для нових звершень чи просто перетвориться на спогади незреалізованого майбутнього.
Якщо ж твердо вирішили здобувати “вишку” - розплануйте свій щодень на роки вперед, аби витрачені потуги не були марними.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...