5 "червоних прапорців" у родині, які можуть зіпсувати дітям життя: на що слід звернути увагу батькам

Здебільшого незначні речі формують емоційний світ дитини. Це крихітні, непомітні моделі поведінки, які з часом непомітно осідають у її характері. А іноді, навіть за найкращих намірів, кілька повторюваних моделей поведінки можуть вкоренитися та згодом розквітнути в такі риси, як невпевненість, пасивна агресія, емоційна дистанція або погана здатність вирішувати проблеми.

Відео дня

Тimesofindia зібрало 5 "червоних прапорців", які часто залишаються непоміченими, але відіграють величезну роль у формуванні поведінки та світогляду дитини. Деякі з них здаються нешкідливими і навіть "нормальними" у багатьох сімʼях.

Казати "ні" без пояснення причини

Батьки не дозволяють їсти цукерки перед вечерею, виходити на вулицю під дощ або дивитися телевізор пізно ввечері і вважають, що цього достатньо. Коли "ні" перетворюється на одне слово – відмову без пояснень, це не вчить встановлювати межі, а створює плутанину. Діти починають асоціювати правила з контролем, а не з розумінням. З часом це може призвести до бунту, скритної поведінки або навіть глибоко вкоріненого страху перед владою. Просте "не зараз, бо це може викликати розлад шлунку" не лише вчить дітей міркувати, але й допомагає їм навчитися логіці прийняття рішень.

Дім без вираження емоцій

Діти, які виростають в емоційно стриманих сім’ях, часто розуміють, що вираження почуттів небезпечне чи небажане. Хоча це може здаватися мирною атмосферою, це може призвести до емоційної розгубленості дитини. Коли почуття не називаються, не підтверджуються та не обговорюються, діти засвоюють, що емоції – це щось, що потрібно приховувати. Це пізніше може призвести до емоційної відчуженості, придушення почуттів або труднощів у встановленні глибокого зв’язку з іншими. Просте "це, мабуть, тебе дуже засмутило" може значною мірою допомогти дитині відчути себе поміченою та емоційно безпечною.

Екран як фоновий шум

Телевізор завжди увімкнений, або дитині передають телефон, щоб заспокоїти її. Це виглядає як нешкідливий відволікаючий фактор. Коли екран замінює реальну взаємодію, чи то під час їжі, гри, чи навіть перед сном, він перериває природний соціальний та емоційний розвиток. Діти вчаться емпатії, зоровому контакту, тону голосу та соціальним сигналам через людську взаємодію. Надмірне перебування перед екранами може призвести до проблем з увагою, меншого терпіння та навіть зниження здатності розпізнавати емоції. Йдеться не лише про час, проведений перед екраном, а й про втрачений час, час, який можна було б витратити на спілкування, уяву або просто на нудьгу (що часто пробуджує творчість).

Вирішення всіх проблем за дітей

Дитина має труднощі із зав’язуванням шнурків, шкільним конфліктом або зниклою іграшкою, і це питання вирішується негайно, щоб заощадити час або уникнути сліз. Хоча втручатися та допомагати – це приємно, постійні спроби позбавляють дітей сил. З часом вони починають вірити, що не здатні самостійно вирішувати проблеми. Саме в маленьких щоденних спотиканнях формується впевненість у собі. Давання часу боротися, зазнавати невдач і пробувати ще раз вчить терпінню, вирішенню проблем і вірі у власні здібності. Навіть запитання: "Хочеш спочатку спробувати, поки я подивлюся?" має величезне значення.

Використання погроз для досягнення мети

"Закінчи це або не дивитимешся мультфільм сьогодні!" або "Якщо не прибереш, я скажу татові". Це розглядається як швидкий спосіб навести порядок. Коли погрози використовуються часто, діти починають поводитися зі страху, а не з розуміння. Це може спрацювати в даний момент, але в довгостроковій перспективі це призводить до тривоги, низької самооцінки або пасивно-агресивних тенденцій. Замість погроз побудова природних наслідків або простих причинно-наслідкових зв’язків допомагає дитині встановити зв’язок. Наприклад: "Якщо іграшок немає в коробці, хтось може об них спіткнутися. Давайте виправимо це разом". Це вчить відповідальності, не вселяючи страху.

Раніше OBOZ.UA розповідав про 5 речей, які батьки успішних дітей роблять по-іншому.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!