5 книг про вчителів, які корисно прочитати дітям і батькам

Деякі педагоги видаються персонажами з книг. Вони діють нестандартно, не лякаються жодних перешкод — і показують дивовижні результати.

Якщо ваш учитель із цієї когорти, номінуйте його на премію Global Teacher Prize Ukraine — щорічну національну премію для найкращих учителів, яку вже втретє проводить ГС "Освіторія" (цього року за сприяння Українського культурного фонду). І вкажіть, на кого з героїв книг або фільмів він схожий.

Беатріса Шехтер, "Вгору по сходах, що ведуть униз"

Американська письменниця Бел Кауфман протягом десятиліть працювала вчителькою англійської літератури. Спираючись на цей досвід, вона написала "Вгору по сходах, що ведуть униз".

Досвідченій викладачці Беатрісі Шехтер "пощастило" працювати в школі, де бюрократія майже перемогла здоровий глузд. Однак пані Шехтер не втрачає оптимізму. Вона віртуозно суміщає "писанину", викладання і підтримку молодої колеги Сильвії, якій дістався "складний" клас. Наприклад, Беатріс радить учорашній випускниці педінституту створити скриньку бажань, куди школярі зможуть кидати записки із питаннями і коментарями. А ще надихає колегу не шукати більш здібних чи слухняних учнів, а знаходити спільну мову зі своїм класом і спонукати дітей розвиватися.

Ваш улюблений учитель схожий на Беатрісу Шехтер, якщо вчить не тікати від проблем, приділяє увагу позакласному життю учнів, прищеплює любов до мистецтва та спілкується зі школярами як із рівними собі.

Історія пані Шехтер розповідає про труднощі, з якими зіштовхуються небайдужі педагоги, і нестачу підтримки, на яку вони заслуговують.

Енн, "Енн із Зелених дахів"

Появі серії романів про Енн із "Зелених дахів" передував учительський етап у житті їхньої авторки, канадської письменниці Люсі Мод Монтгомері.

Шістнадцятирічна Енн — експресивна мрійниця, яка водночас твердо стоїть ногами на землі. Вона все встигає: працює на фермі, конфліктує зі сварливим сусідом, доглядає зведених родичів-шестирічок і веде соціальний проект із облаштування села. Крім того, Енн вчителює.

Юна викладачка любить свою роботу й поважає учнів. Вони пишуть твори на найцікавіші теми й довіряють їй, як старшій сестрі. А ще Енн має талант знаходити позитив у найскладнішій ситуації.

Ваш улюблений учитель схожий на Енн із "Зелених дахів", якщо з ним завжди є про що поговорити, він не приховує емоцій, рішуче відмовляється від неефективних педагогічних методів і не боїться експериментувати.

Учительські пригоди Енн — можливість зазирнути за лаштунки життя однієї з найенергійніших учительок у світі й переконатися: #вчителіважливі, бо за легкістю та невимушеністю часто стоїть копітка праця на межі можливостей.

Синьйор Пербоні, "Серце"

Італійський номінант Нобелівської премії Едмондо де Амічіс присвятив шкільній освіті немало робіт. Одна з найвідоміших — повість "Серце".

На сторінках щоденника італійського школяра читач знайомиться із синьйором Пербоні, учителем третього класу. Стриманий і небагатослівний викладач одразу ж викликає симпатію. Декількома словами, без гучних епітетів і пафосних порівнянь, він доносить учням просту думку: клас — це маленька сім’я, тому вони мають товаришувати й підтримувати одне одного. Йому вдається ввести в колектив новенького учня, передати дітям цінність культурного обміну та вчасно викрити непомітну спробу булінгу.

Якщо ваш учитель стриманий, але справедливий, вчить цінувати дружбу, прищеплює не лише нові знання, а й повагу до інших — заповнюйте заявку, адже він, як і синьйор Пербоні, гідний "учительського Оскара".

Повість "Серце" — доказ того, що справжній фахівець зможе донести до учнів свою думку, навіть якщо не має ораторського хисту.

Учитель, "Спогади про школу"

На початку своєї кар’єри італієць Джованні Моска декілька років працював учителем. Його "Спогади" присвячені витівкам шибеників молодшої та середньої школи.

Щоб стати своїм, 20-річний викладач навчає вихованців стріляти з рогатки, влаштовує біг наввипередки, пародіює самого себе. І, найголовніше, передає знання як цінний скарб чи секрет, стимулюючи учнів більше запитувати та шукати самостійно.

Ваш учитель точно дав би раду норовливим героям "Спогадів про школу", якщо на уроках він не втомлюється показувати зв’язок між теорією і практикою, а у вільний час займається спортом і залучає до цього дітей. І, звісно, завжди заохочує їх мислити нестандартно.

"Спогади про школу" варто додати до свого читацького списку, бо вони показують, скільки великих і маленьких подвигів здійснює вчитель, аби стати авторитетом і амбасадором знань для своїх вихованців.

Котані-сенсей, "Погляд кролика"

17 років — саме стільки часу Кендзіро Хайтані присвятив японській системі освіти. Жорсткі й болючі шкільні історії, які траплялися з ним та його колегами-вчителями, письменник переповів у своєму романі.

Котані-сенсей — молода викладачка, яка потрапляє до школи, де не надто переймаються якістю освіти. Її колеги зловживають алкоголем і лайкою, а школярі зайняті вирішенням недитячих проблем, через які не мають часу та інтересу до навчання. Спершу вони залюбки доводять учительку до сліз.

Тоді сенсей вигадує шоковий метод викладання. Вона відверто говорить із дітьми на непрості теми, зокрема про ксенофобію. Наприклад, коли до класу приходить дівчинка з аутизмом, Котані першою нагадує: був час, коли людей із таким діагнозом знищували. Потім пропонує дітям обговорити цю проблему.

Ваш улюблений викладач схожий на Котані, якщо для нього правда завжди краща за солодку брехню, він цінує щирість і прямолінійність та боронить справедливість.

"Погляд кролика" показує, як важливо довіряти педагогу. Адже, часом, шокувати і провокувати — чи не єдиний спосіб розірвати коло байдужості. Зрештою, недитячі розмови Котані-сенсей дали гарний результат: діти прокинулися і включилися в освітній процес.