Батьки і вчитель не відіграють жодної ролі: зірковий педагог назвав класи, де найгірша ситуація з українською мовою

Батьки і вчитель не відіграють жодної ролі: зірковий педагог назвав класи, де найгірша ситуація з українською мовою
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Найгірша ситуація з українською мовою серед школярів спостерігається у 7-11 класах, де вирішальну роль відіграє не школа чи родина, а середовище однолітків. Про це розповів учитель української мови з Києва Юрій Телець, відомий в соцмережах як блогер-педагог Юра Пеоні.

Своїми спостереженнями він поділився в інтерв’ю YouTube-каналу LUKI. Телець взяв участь у проєкті "Що бісить…". У випуску "Що бісить вчителя" він розповів, що у підлітковому віці вплив дорослих фактично нівелюється, тому дорослі стрімко втрачають свій авторитет.

"З точки зору вікової психології у дитини постійно змінюється роль лідера. Початкова школа – це час, коли ми кайфуємо. Чому? Тому що умовно вчитель є таким іконічним взірцем у житті дитини. Це початкова школа. В п'ятому-шостому класі ця історія трошки починає збавлятися. З сьомого класу і десь там умовно до десятого-одинадцятого це буде історія твого оточення в контексті ровесників і друзів. Там уже ні батьки, ні вчитель взагалі не відіграють жодної ролі", – пояснив Телець.

За словами педагога, мовна поведінка дітей напряму залежить від їхнього кола спілкування. "От як буде визначати мікрогрупа, так і буде рухатися підліток", – зазначив він. При цьому штучно вплинути на цей процес практично неможливо, адже діти не сприймають нав’язаного середовища. "Троє спілкуються українською, приходить з їхньої групи четвертий або четверта, яка спілкується російською. І вони навіть не помічають, як усі переходять на мову свого ровесника чи ровесниці, бо так їм зручніше комунікувати", – описав ситуацію вчитель.

Він визнав, що в цілому ситуація з українською мовою серед дітей помітно поліпшилась, але все ще лишається далекою від ідеалу. Чимало школярів все ще спілкуються між собою російською. І значна частка відповідальності за це лежить на батьках. "Є мовний закон, який чітко регулює те, що в межах навчального закладу – а це державний заклад, тим паче – ми спілкуємося постійно тільки українською мовою. Ми ходимо, ми контролюємо, я постійно роблю зауваження. Але це має сенс, коли пливеш в одному човні з батьками", – пояснив Телець. Він додав, що складно досягати стабільних результатів, коли дитина в школі спілкується українською, а вдома з мамою дивиться російські серіали. "Від мого просто одного постійного контролю нічого в голові не зміниться, як би я не стояв над дитиною", – поскаржився педагог.

Додатковий вплив має і контент у соцмережах, де, за словами вчителя, частина блогерів знову повертається до російської. А діти потім копіюють поведінку лідерів думок. "Діти це сприймають так: лідер думок сказав, що це нормально, "какая разница", а чому я тоді не можу? Це дуже важка насправді історія, тому що прям супермеханізму впливу немає", – сказав Телець.

Загалом вчитель відзначив позитивну динаміку з переходом дітей на українську. Але зазначив, що без системного впливу – як у сім’ї, так і в середовищі – змінити ситуацію швидко не вдасться. "Думаю, нам просто треба дуже багато сил, нервів і часу", – підсумував він.

Раніше OBOZ.UA публікував пояснення Юрія Тельця, чи справді чоловіки йдуть працювати в школу заради відстрочки від мобілізації.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!