Бік чи сторона? Як правильно українською та яка між ними різниця

Часом можна зустріти думку, що в українській мові іменники "бік" і "сторона" є абсолютними синонімами і повністю взаємозамінні. Втім, насправді це не зовсім так – слова мають деякі відтінки значень, на які варто звертати увагу принаймні в офіційному та діловому мовленні.

Найповніше роз’яснення з цього приводу колись дала рубрика "Уроки державної мови", яка виходила у газеті "Хрещатик". Її вів український журналіст, публіцист і редактор Борис Рогоза. Він детально розібрався в усіх тонкощах слововживання іменників "бік" і "сторона". Насамперед варто зазначити, що часом ці слова справді бувають взаємозамінними, але геть не завжди.

Іменник "бік" доречно вживати, коли йдеться про положення чогось у просторі, частину тулуба і ширше – всього тіла відносно центру, родинні зв’язки, тощо. Ми можемо сказати "повернувся на правий бік", або вжити прислів’я "Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в котрім місці", "Лайка не бійка, в боку не болить" тощо. На весілля приходять родичі з боку молодої та молодого. Машина може стояти з лівого боку від будинку, тканина має лицьовий і виворітний бік. Можна хитатися з боку в бік, схилятись на чийсь бік, обходити конструкцію з якогось боку тощо.

При цьому при зіставленні або переліку ми часто вживаємо синтаксичну конструкція з одного боку і з другого (зверніть увагу – не з іншого). Непотрібний предмет ми відкладаємо убік – не в сторону. Дерева висаджуємо по обидва боки дороги (звідси й прислівник "обабіч", а якщо з лише з одного боку – то "обіч"). Розглядаємо питання зусібіч.

А от іменник "сторона" у літературній мові трапляється значно рідше. Здебільшого він описує місцевість, область, район або ж край, країну, батьківщину, вітчизну – рідна сторона, далека сторона, у наддніпрянській стороні. Також цей слово функціонує у значенні "кружним шляхом, в обхід" – "обійти стороною". Але в такому разі воно стає прислівником.

Також слово "сторона" використовують в офіційних паперах та юридичних документах – сторона договору, сторона позивача, потерпіла сторона, зацікавлена сторона, дебати сторін, сторони конфлікту тощо. Таке слововживання вказує на те, що під стороною мають на увазі особу (фізичну чи юридичну) або групу осіб, яка протиставляється іншим.

А от у значенні "погляд, розуміння" іменник "сторона" вживати неправильно. Його краще замінити на "погляд" – "з фінансового погляду", "з мого погляду".

Раніше OBOZ.UA розповідав, як перестати плутати слова "виключно" і "винятково" – вони не тільки взаємозамінні, але й мають різне значення.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!