Чому не можна казати дитині фразу "Не будеш вчитися – станеш прибиральницею": пояснення психолога

Чому не можна казати дитині фразу ''Не будеш вчитися – станеш прибиральницею'': пояснення психолога
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Фраза "Не будеш вчитися – станеш прибиральницею" не допомагає сформувати в дитини здорову мотивацію до навчання, адже ґрунтується на почуттях страху та сорому, а також на знеціненні певної професії. Про це розповіла підліткова психологиня Діана Житня-Кебас.

Експертка відповіла на запитання глядачів подкасту проєкту "Онлайн терапія". Зокрема, вона прокоментувала запит жінки на ім’я Дарина, якій мама порадила казати ці слова своїй дочці. "Мені таке казали в дитинстві, і це, як на мене, зовсім не ок. Як правильно мотивувати дитину вчитися, якщо на санкції вона не реагує та ігнорує їх, а майбутнє здається їй занадто далеким?", – спитала Діана.

Психологиня пояснила, що мотивація через страх, сором або покарання була звичним підходом для попередніх поколінь. Однак, на її думку, сучасне виховання поступово має рухатися в інший бік – від залякування до побудови стосунків із дитиною. "Це складніше й займає більше часу, проте саме такий шлях дає змогу сформувати внутрішню позицію та мотивацію у самих підлітків, а згодом – і в дорослих. Це також розвиває те саме критичне мислення", – зазначила Житня-Кебас.

Психологиня звернула увагу й на іншу проблему лякалки про прибиральницю. Саму цю професію, як і будь-яку іншу, на її думку, не варто подавати дитині як покарання чи життєву невдачу. "З точки зору критичного мислення, прибиральниця – це цілком нормальна професія, особливо якщо людина на своєму місці. Я б узагалі не демонізувала жодну роботу", – пояснила вона.

Водночас це не означає, додала психологиня, що навчання не має значення. Якщо дитина в майбутньому захоче реалізувати більші амбіції, саме освіта, розвиток і готовність докладати зусиль можуть дати їй більше можливостей. А небажання виходити із зони комфорту щоразу, коли стає складно, навпаки, може звужувати доступний простір.

При цьому Житня-Кебас зауважила, що для когось мрією цілком може бути спокійна робота та наведення ладу в просторі – тобто саме професія прибиральниці. Тому питання не в тому, яка професія краща, а в тому, чи має людина можливість обирати майбутнє відповідно до власних бажань і здібностей, додала вона.

Тим батькам, чиї діти не хочуть вчитися, Житня-Кебас порадила передусім спробувати змінити умови навчання або разом визнати наявну проблему. Вона нагадала, що нинішня реальність передбачає обов’язкове шкільне навчання щонайменше до дев’ятого класу. Тож замість погроз і покарань батьки можуть разом із дитиною шукати способи опанувати програму так, щоб навчання не перетворилося на постійне страждання.

Щоб пояснити цю ситуацію, психологиня запропонувала уявити дорослого, якого змусили працювати на роботі, яку він не обирав і яка йому не подобається. При цьому йому повідомляють, що він має залишатися там дев’ять років, а за відмову погрожують покаранням.

"Як мотивувати таку людину? Мабуть, такого дорослого варто просто підтримати в тому, що якийсь час йому доведеться опинитися в цих обставинах, і допомогти знайти способи, які полегшать сприйняття цієї даності", – підсумувала Діана Житня-Кебас.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як налагодити спілкування з дитиною про школу без тиску та стресу.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!