Навчання в Німеччині: чому українських школярів повертають у "брюкен-класи" та що буде, коли їх закриють

Німецька система освіти прийняла величезну кількість українських школярів через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Щоб діти легше адаптувалися до іноземних закладів освіти, для них створили адаптаційних "брюкен-класи". Ці групи складаються лише з українців, а підлітки вивчають німецьку, математику, англійську, мистецтво, працю, кулінарію та спорт.

Школярі, які не "потягнули" в гімназіях звичайне чи інтеграційне навчання, йшли до "брюкен-класів". Проте у 2024 році вони мають закритися повністю, адже дітей поступово переводили до звичайних німецьких. А втім, нині збільшується кількість учнів, які повертаються до адаптивних уроків, розповідає українська вчителька такого класу Тетяна Спіріна.

За її словами, німецькі колеги пояснюють, що українські школярі не володіють мовою цієї країни на достатньому рівні, що спричиняє труднощі в навчанні. Вона додає, що у середній школі, де вона викладає, не менше 10 предметів. Зокрема:

• математика (за програмою приблизно на рік відстає від української);
• англійська;
• німецька;
• праця;
• кулінарія;
• мистецтво;
• спорт;
• географія, політика, історія – один предмет;
• наука та природничі науки – один предмет;
• етика або релігія.

Педагогиня поділилась найважливішими навичками, які необхідні школярам, аби опанувати навчання в німецькому класі середньої школи.

Робота з інформацією та текстом

Не всі учні, які потрапляють до німецьких класів, можуть прочитати, виписати незнайомі слова, перекласти текст, навіть повністю використавши перекладач. У школі передусім, задля підтримки підлітків, дивляться, як вони працюють з такою інформацією.

"Отже, першим чином, якщо ми хочемо підтримати дитину в навчанні, дивимося, як вона працює з текстом. Не може прочитати, перекласти і зрозуміти текст з будь якого предмета – діла не буде. Що вже казати далі про роботу із запитаннями та завданнями після тексту", – підкреслює Спіріна.

Тримати увагу та концентруватися

У німецькій школі діти вчаться 90 хвилин без перерви. За словами педагогині, концентрації уваги на перших двох уроках, а це найчастіше німецька, майже немає. 80-90% школярів не чують або забувають матеріал уроку без його повторення великої кількості разів.

Спіріна пояснює, що це стається через те, що діти до 10 години грають в ґаджети, а потім прокидаються о 4-й ранку і знов "сидять в екранах". Після чого до школи приходять "живі зомбі".

"Правило німецьких педагогів: "кожен має власний темп засвоєння, хай приходить ще на рік повторювати матеріал" виглядає демократично. Німецькі вчителі вважають, що раз така мотивація, то це ок. "Власний темп", власна відповідальність, власний вибір. На відміну від ситуації в українській школі, де всі навколо танцюють з бубнами і тягнуть за вуха в наступний клас", – ділиться вчителька.

Відтворювати побачену письмову інформацію письмово (переписувати)

За словами педагогині, 70% учнів не можуть дослівно переписати інформацію з дошки або підручника в зошит. Вона підкреслює, що для німців це базова навичка: відтворити все ідентично, підкреслити, зробити рамочку.

"Ментальні карти – це також те, з чим діти майже ніколи не знайомі, але вони їх, на щастя, швидко опановують", – розповідає Спіріна.

Ставити запитання вчителеві, коли щось не зрозуміло

Вчителька наголошує, що в українських дітей є велика проблема з цією навичкою. Адже школярі вважають, що таким чином вони покажуть свою неосвіченість. Натомість у німецьких вчителів все працює навпаки. Чим менше питань від учнів, тим більше вони вважають, що підліток не вмотивований вчитись і ігнорує цей процес. Спіріна зазначає, що її іноземні колеги були здивовані, коли дізнались, чому наші діти нічого не запитують і як наслідок нічого не розуміють і не роблять.

Поважати вчителя та реагувати на його зауваження

Педагогиня зауважила, що українські підлітки нерідко вживають лайку у школі і думають, що їх там не розуміють. Проте, за її словами, це не так. Адже після почутого матюкається з німецьким акцентом потім вся школа. Вона запевняє, що вчителі на це реагують, проте без пояснень, а просто повертають школярів до "брюкен-класів".

Регулярно вчити нові слова та працювати над своїм лексичним запасом

Вчителька запевняє, що школярам з України потрібно більше працювати над словниковим запасом, адже одне діло просто працювати на уроці мови, а інше – вчити іноземною, наприклад, математику. За її словами, в німецьких класах ніхто не буде зупинятися, щоб приділити достатньо часу вивченню термінів, особливо враховуючи те, що деякі учні не знають багатьох значень й українською.

Самостійно працювати і опановувати нове

Спіріна висловила хвилювання за тих підлітків, які ходять до німецьких шкіл і не намагаються там вчитися, порівнюючи з тими, які за пів року встигають опанувати іноземну і перейти до гімназій. Педагогиня зазначає, що коли "брюкен-класи" закриють, таких учнів відправляти буде нікуди. Вони зможуть залишатися вчитися "за власним темпом", як це заведено в Німеччині.

"Єдине, що мене завжди заспокоює, – ніхто не сидить у школі з бородою. Всі її завершують і рухаються далі по життю. В будь-якій країні. Навіть у Німеччині. Де при всіх історіях з "власним темпом навчання" та сегрегацією учнів за навчальними рівнями ще з молодшої школи система працює. Має і мінуси, і плюси", – підсумувала педагогиня.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що освітня експертка поділилась відмінностями навчання у Великій Британії від України.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!