"Чому відмінників садять із дітьми, які взагалі не хочуть вчитися?" У мережі бурхлива дискусія

Підсаджування слабких хлопчиків до відмінниць назвали патріархальною практикою
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Чимало українців стикалися із ситуацією, коли в школі слабшого учня (частіше хлопчика) підсаджували до відмінника (частіше дівчинки), щоби "підтягнути". І одна з користувачок Threads вирішила поцікавитись, чому вчителі цим фактично перекладають частину навчання тих, хто відстає, на плечі сильних школярів.

Про це жінка, яка веде блог під ніком @panda.74160182 запитала своїх підписників. У своєму дописі користувачка обурилася, що старанних і мотивованих школярів замість розвитку часто використовують як "ресурс" для підтягування інших.

Допис із питанням, чому розумних дівчат у школі саджають за одну парту з посередніми за успіхами хлопчиками.

"Не можу зрозуміти, от приходять діти до школи. Якась дівчинка починає добре себе проявляти, хоче навчатися, талановито справляється з навчальною програмою. На якому етапі вчитель замість того, щоб дати їй можливість розвиватися і досягти чогось в майбутньому вирішує "о, саме час садити з нею всіх трієчників класу, щоб їх підтягнути"?", – спитала вона. І додала, що таким чином часом і здібностями дівчинки вчитель "жертвує" на благо інших. "Дитина могла б стати хорошим фахівцем, вирости і приносити багато користі своїм розумом. Але ж ні, її садять десь в куток класу з якимось Тарасиком, який взагалі не хоче вчитися. Як не дивно, умовний Тарасик ще й починає вважати, що так воно і має бути. Що йому завжди мають підсунути якусь паличку-виручалочку, яка все зробить за нього. Ще й злиться, коли йому списувати не дають, наче йому зобов'язані", – додала блогерка.

Ситуацію пов'язали з гендерними стереотипами.

У коментарях користувачі почали ділитися власним досвідом і оцінками ситуації. Частина дописувачів пов’язала таку практику з гендерними стереотипами – мовляв, дівчат частіше змушують "допомагати" хлопцям, формуючи стереотипний патерн жертовної турботи заради інших ще зі школи. Інші підтримали цю думку, додавши, що подібний підхід виховує в одних звичку жертвувати собою, а в інших – залежність і безвідповідальність.

Принципи розсадки у школах бувають різними.

У коментарях також траплялися схожі особисті історії, де таке "сусідство" лише шкодило: слабші учні не ставали більш мотивованими, зате починали заважати, відволікати або навіть провокувати конфлікти. Деякі зазначили, що вчителі часом ігнорують скарги старанних дітей, що лише посилює відчуття несправедливості.

Коментаторки ділились своїм досвідом розсадки зі слабкими учнями поруч.

Водночас пролунали й альтернативні думки. Дехто вважає, що пояснення матеріалу іншим може допомагати відмінникам краще засвоїти знання. Інші наголошують: якщо батьки хочуть для дитини більш конкурентного середовища, варто обирати школи з відбором, де всі учні мають подібний рівень підготовки.

Таку розсадку пов'язали із втратою мотивації.

Окремі користувачі відзначили, що сучасні підходи вже змінюються – наприклад, у молодших класах дедалі частіше використовують індивідуальні парти або ділять учнів на групи за рівнем, щоб кожен міг навчатися у комфортному темпі.

Але знайшлись у коментарях і ті, кому це подобалось.

Дискусія показала, що питання залишається відкритим. Частина українців бачить у такій практиці спосіб взаємодопомоги, тоді як інші – системну проблему, яка може шкодити як сильним, так і слабшим учням і закріпити у суспільстві шкідливі гендерні стереотипи.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як українці посперечались у соцмережах через чорні зошити для школярів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!