Держслужба якості освіти назвала 28 вишів із високим ступенем ризику: які заклади увійшли до рейтингу
Державна служба якості освіти визначила заклади вищої освіти із високим ступенем ризику. Зокрема, із 290 вишів до високого ступеня належать 28 (10%), середнього – 186 (64%), а незначного – 76 (26%).
Таку інформацію повідомили на сайті організації. Там також зазначили, що оприлюднення таких даних дозволяє помітити чинники, які робить освітню діяльність більш ризикованою, та вжити заходів запобіганню збільшення балів за певними показниками.
До списку 28 вишів із високим ступенем ризику увійшли:
- Міжнародна Академія екології та медицини (Київ)
- Міжнародний класичний університет ім. Пилипа Орлика (Миколаїв)
- Київський інститут бізнесу та технологій (Київ)
- Бердянський державний педагогічний університет (Бердянськ)
- Східноєвропейський словʼянський університет (Ужгород)
- Східноєвропейський університет ім. Рауфа Аблязова (Черкаси)
- Київська муніципальна академія музики ім. Р.М. Глієра (Київ)
- Київський університет права національної академії наук України (Київ)
- Морський інститут післядипломної освіти ім.контр-адмірала Ф.Ф. Ушакова (Херсон)
- Херсонський економічно-правовий інститут (Херсон)
- Камʼянець-Подільський податковий інститут (Камʼянець-Подільський)
- Інститут екології економіки і права (Київ)
- Українсько-польський вищий навчальний заклад "Центрально-європейський університет" (Київ)
- Європейський медичний університет (Дніпро)
- Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (Київ)
- Інститут психології і підприємництва (смт. Козин)
- Університет сучасних знань (Київ)
- Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут "Бейт-Хана" (Дніпро)
- Київський хореографічний коледж (Київ)
- Київський університет туризму, економіки та права (Київ)
- Національний авіаційний університет (Київ)
- Міжнародний університет бізнесу та права (Херсон)
- Донецький національний медичний університет (Донецьк)
- Донецький національний університет економіки і торгівлі ім.М. Туган-Барановського (Кривий Ріг)
- Полтавський університет економіки й торгівлі (Полтава)
- Дніпровська академія музики Дніпропетровської обласної ради (Дніпро)
- Луганська державна академія культури і мистецтв (Київ)
- Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса)
Всі заклади освіти оцінюються за певними критеріями, зазначають у ДСЯО. Серед них:
- Кількість студентів вишів за останні три роки.
- Кількість викладачів, працевлаштованих за основним місцем роботи.
- Стан оприлюднення на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації.
- Кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.
- Наявність відокремлених структурних підрозділів.
- Наявність іноземних здобувачів вищої освіти.
- Частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.
Директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих Наталія Вітранюк розповіла Українській правді.Життя, що ступінь ризику визначається розрахунком складності або ризиковості управлінської діяльності закладів освіти. Відповідно він впливає і на періодичність планових перевірок ЗВО. Згідно з законом, виші із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років. Списки, які оприлюднили у ДСЯО – це можливість закладів освіти подивитися, на які моменти в управлінні їм потрібно звернути увагу, зазначає Вітранюк.
Вона також додала, що якщо ступінь ризику з кожною перевіркою не знижується, то ДСЯО сповіщає Міністерство освіти та науки або інші органи управління освітою. Відповідні установи перевіряють ЗВО на дотримання ліцензійних умов провадження функціонування і розглядають діяльність керівника закладу. При відсутності змін, після такої перевірки, ректор може отримати догану, а в крайньому варіанті – дострокове розірвання контракту.
Нагадаємо, 14 українських університетів увійшли до списку одного з найпрестижніших світових рейтингів QS World University Rankings 2024. Ще 27 вишів отримали статус "репортера", який означає, що вони надали відомості, проте не відповідали усім критеріям.
Рівень ризику серед кращих ЗВО України:
- Сумський державний університет – середній.
- Львівська політехніка – незначний.
- Харківський національний університет радіоелектроніки – середній.
- Львівський національний університет імені Івана Франка – незначний.
- Харківський авіаційний інститут – середній.
- Харківський політехнічний інститут – середній.
- Національний технічний університет України КПІ ім. Ігоря Сікорського – незначний.
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – незначний.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній.
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – середній.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – незначний.
Раніше OBOZ.UA розповідав, який регіон України очолив рейтинг порушників мовного закону.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!