Директор школи пояснив небезпеку заборони смартфонів і запропонував компроміс: Україна цю війну програє

В Україні можуть обмежити використання гаджетів у школах – у Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроєкт №15105. Документ передбачає заборону користування смартфонами, планшетами та смартгодинниками під час уроків, за винятком випадків, коли вони потрібні для навчання або з медичних причин. Водночас освітній експерт і директор школи Unicorn School Володимир Страшко застерігає: формальне обмеження гаджетів не розв’яже проблему, а може створити нові виклики для всієї освітньої системи.

За його словами, сам факт відволікання учнів на смартфони заперечувати неможливо. "Було б дивно робити вигляд, що телефон на уроці не є проблемою", – зазначає він у своїй статті для видання ZN.UA. Ці слова експерт підкріплює міжнародними дослідженнями. Зокрема, результати PISA 2022 свідчать, що близько 30% школярів регулярно відволікаються на власні гаджети під час занять із математики, а ще приблизно чверть – на пристрої однокласників. У підсумку такі учні демонструють у середньому на 15 балів нижчі результати.

Втім, експерт наголошує: смартфон – це радше індикатор глибших проблем, ніж їхня причина. На думку Страшка, якщо спробувати вирішити питання якості освіти простим вилученням телефонів, це означатиме підміну понять і може створити нові проблеми. "Ми плутаємо симптом із хворобою", – підкреслює Страшко. За його словами, освіта вже давно конкурує за увагу дітей із цифровим середовищем, і смартфон лише робить цю конкуренцію очевидною безпосередньо в класі.

Експерт також вказує, що накопичений світовий досвід не може запропонувати універсального рішення. Так, за даними UNESCO, станом на 2026 рік різні форми обмеження мобільних телефонів запроваджені у 58% країн світу, тобто у 114 країнах. Однак підходи у них суттєво відрізняються: у частині держав заборона діє лише під час уроків, в інших – протягом усього навчального дня, а десь рішення залишають на розсуд адміністрацій шкіл. "Тобто міжнародний досвід не дає єдиного рецепту. Він лише показує: спочатку Україна має визначитися, яку саме проблему хоче вирішити і яким інструментом", – наголосив Страшко.

При цьому він наводить дані іншого дослідження, проведеного Європейською платформою шкільної освіти (European School Education Platform). Вона опитала вчителів, директорів шкіл та батьків у Бельгії, Німеччині, Італії й Іспанії щодо використання смартфонів у школі. Всього респондентів було 1162 і більшість складали вчителі. За результатами цього дослідження з’ясувалось, що найпоширеніший підхід у європейських школах – дозволяти використання телефонів для навчання, якщо вчитель не проти. Так відповіли 54%.

Однак напряму екстраполювати європейські практики на Україну не вийде, впевнений Страшко, адже у нашій країні ситуація ускладнюється війною. І для багатьох батьків смартфон – це не лише джерело розваг, а передусім засіб зв’язку з дитиною та інструмент безпеки під час повітряних тривог чи інших загроз. Крім того, мобільні пристрої можуть виконувати важливу соціальну функцію – зокрема, допомагати фіксувати випадки булінгу або неправомірних дій. У такому контексті повна заборона видається не лише малоефективною, а й навіть потенційно шкідливою.

Ще один важливий аспект, на який вказує експерт, технічна спроможність шкіл. За даними Рахункової палати, значна частина навчальних закладів в Україні досі користується застарілою технікою 2005–2011 років, а майже 40% мають дефіцит комп’ютерів – у середньому один пристрій припадає на двох-трьох учнів. Попри мільярдні інвестиції в цифровізацію, забезпечення залишається нерівномірним. У таких умовах смартфони часто фактично виконують роль навчальних інструментів, і їх заборона може обмежити доступ до сучасних освітніх ресурсів.

Освітянин також звертає увагу на зміну поведінкових моделей дітей, яку не можна ані ігнорувати, ані коригувати силоміць. За різними дослідженнями, сучасна молодь проводить перед екранами від 6 до 16 годин на добу, нерідко використовуючи кілька пристроїв одночасно. Це формує звичку до так званої "постійної часткової уваги", коли людина не зосереджується повністю на одному завданні, а одночасно дивиться, скажімо, у гру і в стрічку соцмереж. У таких умовах проста заборона смартфонів під час уроку не здатна швидко і кардинально змінити сформовані когнітивні патерни.

Серед ризиків жорстких обмежень Страшко називає можливі конфлікти між школами та батьками, напруження у спілкуванні між учнями й учителями, формальне або вибіркове виконання правил, а також посилення нерівності між навчальними закладами з різним рівнем ресурсів. Крім того, учні можуть шукати способи обходу заборон, що лише підриватиме довіру до правил.

Натомість експерт пропонує більш збалансований підхід. Йдеться про заборону використання смартфонів без дозволу вчителя під час уроку, чітко визначені винятки (наприклад, за станом здоров’я дитини), прозорі правила зберігання пристроїв і обов’язкове залучення батьків до формування політики школи. Паралельно, на його думку, держава має інвестувати у модернізацію технічної бази та розвиток цифрової грамотності як учнів, так і педагогів.

"Українській школі не потрібна війна зі смартфонами. Вона її програє", – підсумовує Страшко. Він наголошує, що головне завдання освіти сьогодні – не ізолювати дітей від технологій, а навчити їх відповідально і ефективно користуватися ними в умовах сучасного цифрового світу.

Раніше OBOZ.UA розповідав про дослідження, яке показало – простого обмеження використання гаджетів дитиною недостатньо, батьки повинні замінити його на дещо важливе і корисне.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!