Відео дняГалицько-Волинська держава: історія створення та правителі
Галицько-Волинське князівство або Руське королівство – монархічна держава, яка проіснувала з 1199 по 1349 рік. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичі, П'ясти і Гедиміновичі.
Відео дняГалицько-Волинська держава відіграла важливу роль в українській історії, а також вплинула на розвиток інших держав Європи:
господарство, ремесло, містобудування, торгівля та культурні надбання допомогли стати князівству найрозвинутішою країною Європи;
були відновлені зв'язки з країнами Європи;
на українських землях піднявся рівень культурного та економічного життя;
утворення держави вплинуло на інтеграцію української культури з культурами західноєвропейських держав.
У статті ви можете прочитати про історію Галицько-Волинського князівства та про внутрішню і зовнішню політику князів. А про культуру держави дізнайтеся завдяки онлайн-уроку з історії України за 7 клас на тему "Культура Галицько-Волинської держави".
Історія заснування Галицько-Волинського князівства
XII століття стало початком роздробленості Київської Русі. Удільні князі набиралися сили, а Київ вже переставав бути могутнім центром держави. Тому на українських землях сформувалося 5 основних центрів: Київ, Чернігів, Переяслав, Волинь та Галич. А більше про Київську Русь читайте в підручнику з історії України за 7 клас О.В. Гісема.
Галицьке князівство було могутнішим за інші внаслідок вдалої політики князя Володимира та його сина Ярослава. Люди поважали останнього за його розумні рішення та дали йому прізвисько – Осмомисл. Ярослав дбав про дипломатичні стосунки з іншими державами, тому видав доньку заміж за угорського правителя. У поемі "Слово о полку Ігоревім" розповідається, що він "підпер гори угорські своїми військами та зачинив ворота Дунаю".
Після смерті Ярослава Галицьке князівство втратило свою могутність через міжусобиці еліти – галицьких бояр. Бояри бажали будь-якою ціною послабити владу князя, тому залучили чужинців до боротьби. За останнього представника династії Ростиславичів князя Володимира Ярославовича (шлюбний син Осмомисла) боротьба з боярами ще більше загострилася. За роки його правління нічого кардинально не змінилося, він не зміг утримати в своїх руках владу. Оскільки всі сини Осмомисла перебували в заручниках в угорського короля, а його дружина не належала до княжого роду, тому після смерті Володимира в 1198 році припинилася династія Ростиславичів.
На той момент Волинська земля була представлена невеликими князівствами, які князь Роман Мстиславович зумів об'єднати в єдине Волинське князівство. Наступною ціллю князя було приєднати Галич. Об'єднанню Галицького та Волинського князівств сприяло чимало факторів:
через князівства проходили важливі торгові шляхи;
об'єднавши зусилля, було краще боротися з агресією Польщі та Угорщини, а згодом – монголо-татарів;
багаті родовища солі, завдяки яким процвітала торгівля.
Роман вирішив скористатися смертю Володимира Ярославовича. Він створив сильне військо і в 1199 році захопив галицький престол. Також Роман зумів обмежити свавілля бояр. Таким чином два князівства об'єдналися в єдину Галицько-Волинську державу.
Важко розібратися в усіх датах, а потрібно виконувати домашнє завдання? Тоді перевіряйте свої знання в розділі "ГДЗ та відповіді з історії України за 7 клас".
Правителі Галицько-Волинського князівства
1. Роман Мстиславович (1199-1205)
Роман Мстиславович провів низку реформ, що допомогли підкорити бояр всередині держави, розширити кордони та припинити міжусобну боротьбу князівств. У 1203 році він приєднав до Галицько-Волинського князівства Київ і прилеглі землі.
Також князь розробив реформу "добрий порядок", суть якої полягала в тому, що в разі смерті Романа його наступника мали обирати галицький, чернігівський, рязанський, смоленський, суздальський та полоцький князі. Князі також мали пообіцяти не нападати один на одного.
Роман не хотів повторити помилок попередніх князів і запропонував передавати князівський престол найстаршому сину, а не ділити його між усіма, бо могла знову виникнути роздробленість. Проте князі відмовилися від такої пропозиції, бо не хотіли порушувати стародавні звичаї.
У 1205 році в бою з поляками під Завихвостом князь Роман Мстиславович загинув. Нестор-літописець назвав Романа "самодержцем всея Русі". Це перекладено з грецького титулу візантійських імператорів як "автократор".
2. Період політичної роздробленості (1205-1245)
Після смерті Романа бояри розпочали громадянську війну, яка тривала до 1245 року. Як наслідок – припинилися всі об'єднавчі процеси. Його дружину Анну із малолітніми синами Данилом і Васильком прогнали з галицько-волинських земель до Польщі й Угорщини.
Очолити державу запросили синів Ігоря Святославича, які князювали на чернігово-сіверських землях: Святослава, Романа та Ростислава. Проте Ігоревичі тоді не порозумілися з місцевою елітою, і їх взяли в полон. Тому, користуючись тимчасовим розладом у державі, Угорщина й Польща розподілили сфери впливу над Галицьким і Волинським князівством за допомогою боярів. Угорці почали здійснювати насильство над населенням, унаслідок чого жителі повстали. Тоді на престол знову повернулися сіверські князі, яким вдалося втекти з полону. Як написано в літописі: "Ігоревичі зібралися на раду в справі галицьких бояр і вирішили перебити їх – і при нагоді таки перебили... було вбито їх 500, а інші розбіглися хто куди". Проте знову ж Ігоревичі не довго закріпилися на княжому престолі.
В той час зі Сходу з'явилася нова загроза – монголи, які сформувалися в азійських степах на чолі з одним з найбільших завойовників у світовій історії – Чингісханом. Тоді йому вдалося створити унікальну державу – Орду на чолі з ханом.
За 20 років кочування вони підкорили майже половину відомих земель у цілому світі. Зрештою монголи вийшли до кордонів руських земель, де у степах кочували половці. Кочівники попросили руських князів їм допомогти. І в 1223 році на річці Калка об'єднане русько-половецьке військо разом з Данилом зустрілося з монголами і зазнало поразки. Але тоді Чингісхан помер, а війська повернулися додому і далі не пішли.
3. Данило Галицький (1238-1264)
У 1221 році Данилові вдалося утвердитися на Волині, а в 1238 році – він почав княжити в Галичі, посунувши угорців. Також в цей рік під Дорогочином сталася вирішальна битва між Данилом і німецьким військом рицарів-хрестоносців. Тоді Данило Галицький почав правити Галицько-Волинським князівством.
Данило продовжив політику батька Романа і в 1239 році знову приєднав Київ до Галицько-Волинського князівства. Він поклав керівництво містом на воєводу Дмитра.
Знову на руські землі війська Золотої Орди на чолі з ханом Батиєм, онуком Чингісхана, повернулися двома хвилями: у 1238 та 1239-1240 роках. Руські князі боролися до останнього, проте наприкінці 1240 року завдяки осадним машинам монголи захопили Київ. Обороною міста керував воєвода Дмитро, але поразка була неминуча. Останні захисники Києва загинули під уламками Десятинної церкви.
За правилами Золотої Орди, князівствами продовжували керувати руські князі, які повинні для цього отримати ярлик – грамоту-дозвіл на князювання від хана. Князі повинні були також вчасно сплачувати хану данину. Переписом населення та збором данини займався баскак – намісник хана на певній території. І найголовніше – князям було заборонено об'єднуватися між собою.
У 1245 році відбувається битва під Ярославом, де Данило розбиває польсько-угорсько-боярські війська. Тоді було остаточно зламано опір бояр і настав кінець громадянської війни. Данило став повноправним правителем. Він не хотів, щоб з його містами повторилася така ж історія, тому вирушив в Орду за ярликом. Коли він прибув до хана, то випив кумис – напій з кінського молока. Це означало, що Данило визнав васальну залежність.
Насправді він не мав у намірах підкорюватися монголо-татарам. Данило почав активно будувати міста: для себе в 1239 році заснував столицю у Холмі, а для сина збудував Львів.
У 1253 році в Дорогочині папський легат Опізо коронував Данила, щоб допомогти в боротьбі з монголами. Тоді мав відбутися хрестовий похід проти Золотої Орди, але все пішло не за планом. Данило не впустив до князівства католицьких місіонерів, унаслідок чого обірвав відносини з курією.
У 1255 році помирає хан Батий, і Данило вирішує воювати з монголами. У 1257 році він розбиває війська хана Куремси. Боротьба була довгою, але монголи знову перемогли. У 1259 році Данило визнав зверхність хана Бурундая і знову випив кумис. Для надійності хан змусив князя зруйнувати укріплення міст.
У 1264 році Данило Галицький помер у Холмі.
4. Лев Данилович (1264-1301)
Нащадки Данила Галицького намагалися продовжувати вести його політику, проте держава поступово втрачала свою могутність. Згодом місце Данила зайняв його син Лев. У 1270 році він заснував столицю у місті Львів.
Завдяки війнам з угорцями та поляками, Лев приєднав Люблінську землю та Закарпаття з містом Мукачево.
5. Юрій І Львович (1301-1308)
Юрій І переніс переніс столицю в місто Володимир-Волинський. Також він титулував себе "королем Русі, князем Володимирії". За його участі в 1303 році заснована Галицька православна митрополія.
Юрій І втратив Люблінську землю, прилучену батьком. Він започаткував союз із Тевтонським орденом.
6. Андрій І і Лев ІІ Юрійович (1308-1323)
Галицько-Волинське князівство повністю послабилося. Андрій і Левбули останніми Рюриковичами та нащадками Романа. На них князівська династія Галицько-Волинського князівства обірвалася.
7. Юрій ІІ (Болеслав) Тройденович (1325-1340)
Правити державою запросили польського князя Болеслава Тройденовича, старшого сина мазовецького князя Тройдена І і його дружини Марії, яка було дочкою короля Юрія Львовича. До правління він був католиком і не заперечив прийняти православ'я та ім'я Юрія ІІ.
Через втручання іноземних радників у княжий двір невдоволені бояри отруїли останнього князя об'єднаного Галицько-Волинського князівства. За руські землі почали боротися сусідні іноземні держави.
У вашому підручнику не розповідалось про когось з князів? Тоді шукайте інший підручник в розділі "Підручники з історії України за 7 клас".
Державна символіка
Основними символами, які пізніше також функціонували як територіальні знаки Львівської, Галицької, Перемиської та Волинської земель, виділяли: лева, галку, двоголового орла та прямий хрест. А дізнатися про державну символіку Київської Русі ви можете в підручнику з історії України за 7 клас В.С. Власова.
У Галицько-Волинському князівстві функціонували два варіанти герба: золотий лев у синьому полі, а також золотий лев, який спирається на скелю у синьому полі. Такі варіанти, ймовірно, повинні були відображати географічні особливості князівства, розташованого біля Карпатських гір. Можна припустити, що сам лев спершу вживався як символ всієї держави, а лев на скелі – як герб Львова, який входив до її складу.
Якщо вам подобається більше переглядати відео на цікаві теми, а не читати, тоді переходьте в розділ "Онлайн уроки за 7 клас з історії України".
