МоваЯзык
Головна Блоги

/ ГДЗ

Історія заснування Києва: легенди та цікаві факти

4.4т
Читати матеріал російською

Історія заснування столиці України Києва здавна оповита легендами. Відомо, що офіційно місто заснували в 482 році, проте перші невеликі поселення на території сучасної Київщини були ще 15-20 тисяч років тому.

В одній з найвідоміших на сьогодні легенд, яка описана у "Повісті минулих літ" розповідається, що засновниками Києва є три брати з слов'янського племені полян – Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. Спочатку кожен брат заснував своє укріплення на київських горах. Проте згідно з тогочасним патріархальним ладом, саме з найстаршим братом пов'язували усі досягнення. Тому князі вирішили об'єднатися: місто на дніпровських пагорбах назвали в честь найстаршого брата – Кия, а іменами інших задля вшанування назвали гори та ріку, що протікала поблизу.

Згодом навколо Києва утворили Полянське та Київське князівства, що об’єднували полян, древлян і сіверян. Спершу ці землі називали Руськими, а потім – Київською Руссю. Якщо вам цікаві такі історії, то переходьте за посиланням на підручник з історії України за 7 клас О.В. Гісема і дізнайтесь більше про заснування інших міст.

Що було до офіційного заснування Києва

До офіційної дати заснування Києва на території сучасного міста були знайдені та досліджені Кирилівська стоянка (25 тисячоліття до н. е.), Трипільська культура (4-3 тисячоліття до н. е.) та Зарубинецька культура (II століття до н. е.). Якщо вам потрібно відповісти на складні запитання зі свого підручника, то шукайте правильні відповіді в розділі "ГДЗ та відповіді з історії України за 7 клас".

Поселення з найдавніших часів до ІІІ ст. до н.е. на території сучасної Київщини називають докиївськими. За часів Великої Скіфії на Старокиївській і Замковій горах, на Подолі, Оболоні, Печерську жителі вирощували хліб, доглядали худобу, знали різні ремесла, торгували з грецькими містами на Чорному морі.

На початку нашої ери тут також активно вирувало життя. Вчені знаходили скарби римських монет, оборонні вали, багаті могили тих часів, що підтверджувало, що на території сучасного Києва закінчувалися торгові шляхи з півдня. Було визначено вік найдавніших фортифікаційних укріплень на Старокиївській горі, які датуються серединою І тисячоліття н. е. Якщо вам цікаво дізнатися про інші пам'ятки, то читайте підручник з історії України за 5 клас В.С. Власова.

Легенда про заснування Києва

"Поляни ж жили в ті часи окремо й володарювали родами своїми... І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їх – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок на честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є поляни й до сьогодні", – розповідається в "Повісті минулих літ".

Як йдеться в літописі, Кий також ходив до грецького царя в Царгород (Візантія), ім'я якого не збереглося. Відомо, що великі почесті віддав йому той цар, при якому він приходив. Ймовірно, він виступав як союзник візантійського імператора, адже вони тоді часто наймали антських князів, підкупляючи їх грішми або землею.

Коли Кий повертався додому, то на Дунаї сподобав собі місце і збудував там маленький городок. Він хотів жити зі своїми братами та сестрою, проте навколишні мешканці не дали йому цього зробити. Тому те місто прозвали Києвець, залишки якого збереглися до ХІ-ХІІ ст. Після цього Кий повернувся до Києва, де і помер. У цьому ж місті померли його брати Щек і Хорив і сестра Либідь.

Після смерті усіх братів права полян почали утискати деревляни та інші племена. Їх віднайшли хозари, які вимагали платити їм данину. Поляни порадились і з кожного дому дали хозарам по мечу.

"І понесли [це] хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: "Ось, знайшли ми данину нову". А ті запитали їх: "Звідки?" І вони сказали їм: "В лісі на горах, над рікою Дніпровською". А ті запитали: "Що вони дали?" І вони показали меч, і мовили старці хозарські: "Недобра [се] данина, княже. Ми здобули [її] однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель". І все це збулося, [бо] говорили вони не з своєї волі, а за Божим повелінням".

У школі зазвичай перевіряють знання на тему "Східнослов'янські племена напередодні утворення держави", де згадується Кий, його брати і сестра. Щоб знати точні відповіді, ви зможете перевірити себе зараз завдяки ГДЗ з історії України за 7 клас О.Є. Святокума, комплексний зошит для контролю знань.

Язичництво: обряди на Русі

До прийняття християнства слов'яни були язичниками. В основі цього вірування лежало обожнення сил природи, тварин і рослин. На перший план виносили божества, які уособлювали сили природи, шанувалися також священні дерева і дикі звірі. Дуби за часів язичництва зберігались недоторканими. Вставляння щелепи дикого кабана у стовбур сприяло ставленню до дуба як до священного предмета.

Для слов'ян важливими були капища, святилища, де стояли виконані з різного матеріалу зображення язичницьких богів. Такі культові споруди знайдені в Києві, Чернігові, Новгороді. Проте однією наявністю культових споруд не обмежувалось. Стежили за дотриманням усіх звичаїв, обрядів волхви, чаклуни, відуни. Про них згадується в "Повісті минулих літ", коли описується смерть князя Олега Віщого. Чаклун віщував князю смерть від власного коня. Проте тварина померла, а Олег залишився живий. Тоді князь звинуватив чаклунів у брехні. Однак пророцтво все ж збулося: Олег помер від укусу змії, що виповзла з черепа його коня.

Статус Києва за часів Київської Русі

Один з найдавніших районів Києва Поділ був головним торгівельним центром міста. Тут знаходилися кам'яні собори, двори торгівців і вічова площа. Назви вулиць – Щекавицька, Хорива, Борисоглібська, Ігорівська, Братська, Волоська, підтверджують давність цього району. За часів Київської Русі Поділ був поділений на квартали: Гончарі, Дігтярі, Кожум'яки, Торжище, а ріка Почайна, яка омивала цей район, була однією з трас шляху "з варяг у греки". Детальніше про цей важливий торговий шлях ви зможете знайти в будь-якому навчальному посібнику в розділі "Підручники з історії України за 7 клас".

На Подолі були знайдені залишки майстерень, в яких працювали ремісники 60 різних спеціальностей. Проте найбільш популярною галуззю було ковальство та художнє ремесло. На Поділ постійно прибували купці і деякі навіть тимчасово оселялися там. Наприклад, біля Торжища знаходився двір новгородських купців, які побудували церкву Святого Михаїла – Новгородську божницю, а купці з Турова – Турівську божницю. На Подолі не збереглися споруди стародавніх часів, проте їх можна побачити на Старокиївській горі, де було засновано "град Кия".

Володимир Великий, князь Київської Русі, задля інтересів язичницької еліти запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояла подоба Перуна, з'явилися 7 різноплемінних богів: Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, Симаргл, Мокош та Велес.

Проте згодом Володимир зробив висновок, що державі потрібна нова віра. Тому він вирішив прийняти християнство та охрестити русичів. Хрещення відбулося у часи скрутного становища Візантії, яка на той час вважалася наймогутнішою державою. Тоді візантійський імператор звернувся до Києва з проханням про військову допомогу. Головними умовами, за якими Київ погоджувався допомогти Візантії, були шлюб Володимира з сестрою імператора Анною та сприяння хрещенню населення Київської держави.

Після прийняття християнства у 988 році Київ завирував іншим життям – міським. На місці язичницьких капищ будували церкви, що символізувало перемогу християнської релігії. А головною спорудою Києва у Х ст. вважалася Десятинна церква (Святої Богородиці). Перший кам'яний храм отримав таку назву, тому що на його утримання князь Володимир Великий виділив десяту частину прибутків своїх володінь. Його стіни покривала фреска та мозаїка, а всередині можна було побачити дорогоцінні хрести, ікони, які Володимир вивіз з Корсуня (Херсонеса). У 1240 році церкву зруйнували монголо-татари.

Київ під час міжусобної боротьби синів Володимира Великого

Після смерті князя Володимира між його синами почалася боротьба за Київський трон. Його успадкував старший син Святополк, який побоявся суперництва і наказав убити своїх молодших братів Бориса і Гліба, які княжили у північних містах Ростові та Муромі, а потім і третього брата – Святослава. Князі Борис і Гліб жили по-християнськи і не мали жодних намірів конкурувати зі Святополком. Їх поховали у церкві святого Василія у Вишгороді в 1026 році.

Проти Святополка пішов походом князь Ярослав, що князював у Новгороді. Тоді переміг князь Ярослав, а Святополка вигнали з Русі за його злочини. Після цього три роки тривала боротьба за владу між Ярославом і Мстиславом, але потім вони помирилися і поділили між собою Русь. У 1036 р. князь Мстислав помер, і Ярослав знову став єдиним володарем Київської Русі.

Уже в XI ст. Київ став найбільшим містом Європи, де мешкало 50-150 тисяч осіб, хоч на той час Рим, Лондон і Париж мали по 20 тисяч населення. Поступався Київ тоді тільки Константинополю. Варяги дивувалися великій кількості фортець, тому назвали сучасну територію України "країною міст".

Сподобалося читати про історію України, зокрема, Києва? Тоді не зупиняйтесь на початому! Про минуле своєї країни ви зможете дізнаватися і у відеоформаті завдяки розділу "Онлайн уроки за 7 клас з історії України". Слухайте про Галицько-Волинську державу за наступників Данила Романовича та її культуру, Чорнобиль та багато іншого.

Київ

Київ

UATV - UA

Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Автор
0
Коментарі
1
1
Смішно
2
Цікаво
0
Сумно
1
Треш