Граничний "мінус": за якого морозу діти не мають ходити до школи

Цього тижня в Україну прийшли морози – подекуди температура знижувалася до -20...-23, у четвер, 13 січня, подекуди було ще -16. Попереду сильне потепління, але за прогнозами синоптиків, лютий холод цієї зими ще буде.

Якщо морози сильні, школярів можуть лишити вдома. OBOZREVATEL розповідає, за якої температури, хто ухвалює рішення та чи означатиме це скасування уроків.

Якими мають бути "мінуси"

Кілька днів Україна скута морозами. У деяких регіонах температура сягала -20...-23 градусів. У першу половину четверга, 13 січня, термометри ще можуть показувати до -16, але вже надвечір почне теплішати. За прогнозами синоптиків, до кінця зими ще не раз будуть погодні гойдалки, іноді "заноситиме" аж до -30 градусів.

Нинішні морози на навчанні у школах ніяк не позначились. Але чи мали б? Умови навчання школярів детально прописані у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти – він набув чинності 1 січня 2021 року. Там є про все: вимоги до харчування, кольору меблів, як часто треба провітрювати класи, скільки мають забирати часу домашні завдання та навіть на яку висоту треба вішати Wi-Fi роутер.

А от щодо навчання в умовах низьких температур на вулиці там майже нічого немає. Зазначено лише таке: "У групах подовженого дня учнів початкової школи прогулянка на відкритому повітрі повинна становити не менше ніж 1,5 години протягом дня (за умов зовнішньої температури повітря не нижче ніж 10 °C)".

Зазвичай, якщо настає "суворий мінус", органи влади ситуативно випускають документи з конкретними рекомендаціями. Зокрема, є наказ тоді ще Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №81 від 27 січня 2012 року "Про роботу навчальних закладів в умовах низьких температур". Тоді синоптики з 28 січня прогнозували різке сильне похолодання, тож у відомстві вирішили роз'яснити закладам, як діяти.

Щодо шкіл, то їхнім адміністраціям наказали скасувати навчання у разі зниження температури до -20. Професійно-технічним, позашкільним і вищим навчальним закладам – лише рекомендували. Документ цей досі чинний.

Якщо не за партами – то як?

Здавалось би, все очевидно. Але є і свіжіші вказівки, які враховують сучасні реалії. Коли у лютому 2021 року Україну атакували потужні морози, МОН розіслало лист керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, КМДА та керівників закладів загальної середньої освіти.

У листі не вказано конкретні температури. Але зазначається, що якщо мороз сильний – закладам варто організувати дистанційне навчання.

"Просимо розглянути можливість організації навчання учнів з використанням технологій дистанційної освіти, інтернет-ресурсів; провести серед учасників освітнього процесу роз’яснювальну роботу щодо попередження переохолодження, техніки безпеки тощо", – зазначалось у листі.

Крім того, у МОН вказали на той-таки Санітарний регламент, а саме на п.7 розділу V. У ньому йдеться про те, що у разі надзвичайних погодних умов та надзвичайних ситуацій засновник (засновники) закладу освіти можуть самостійно ухвалювати рішення про тимчасове призупинення навчання. Відтоді нових документів щодо навчання під час сильних морозів від МОН не було.

У підсумку:

• температурний орієнтир для ухваленнями школами якогось рішення щодо зміни формату чи призупинення занять – мінус 20 градусів;

• МОН виступає за те, щоб у разі якихось надзвичайних умов адміністрації закладів не скасовували уроки, а переводили дітей на дистанційку;

• але загалом адміністрації шкіл можуть самі вирішувати, як чинити.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:

• У Харківській області вісім шкіл на два дні вирішили перейти на дистанційне навчання через ожеледицю. Дорожні служби повідомили, що не встигнуть розчистити дороги, тож у закладах вирішили не ризикувати здоров'ям учнів.

• В Ізмаїлі Одеської області після зимових канікул школярам не дозволили повернутись за парти – дітей відправили на дистанційне навчання з 10 до 24 січня. Як пояснив мер міста Андрій Абрамченко, це пов'язано з високою захворюваністю на вірусні інфекції, грип та вітрянку серед учнів. Батьки обурилися, вони вважають, що це недостатня підстава для запровадження для онлайн-уроків.

• Більше половини українців негативно ставляться до дистанційного навчання. Порівняно з минулим роком зросла кількість громадян, які вважають онлайн-навчання небезпечним для психіки дітей.