Хороші школи для "поганих" хлопчиків: у Токіо сотні дівчаток не можуть потрапити в старші класи через гендерні квоти

Гендерні квоти у школах замість допомагати тепер заважають дівчаткам

У Токіо учениці з високою успішністю не можуть вступити до старших класів державних шкіл. Причина – гендерні квоти, згідно з якими хлопчиків і дівчаток у навчальних закладах має бути порівну.

У такий спосіб у Токіо хотіли допомогти дівчаткам здобувати освіту. Але гендерні квоти набули зворотного ефекту, пише Vice.

Чому не приймають дівчаток

У державних навчальних закладах Токіо є гендерна квота – хлопчиків і дівчин серед учнів має бути однакова кількість.

Ось тільки є одне "але": дівчатка вчаться краще за хлопчиків. І тому перехід із середньої школи до старшої стає для школярок проблемою. Топові школи Токіо змушені замість дівчаток із високою успішністю приймати хлопчиків із низькими оцінками – щоб дотриматись квот.

Це призвело до того, що прохідний бал тільки для дівчаток підвищили, оскільки їхня успішність зростає. Але питання це не вирішує, оскільки школам усе одно потрібно набрати певну кількість хлопчиків.

У хлопчиків успішність нижча, але вони проходять за гендерними квотами.

"Гендер не повинен мати нічого спільного з вступними іспитами в середню школу, але тепер це важливий фактор для прийняття учня", – сказала Ясуко Саса, представниця групи юристів, які закликають покласти край цій політиці.

Поки ж дівчатка змушені вчитися в школах нижчого рівня. Інший варіант – приватні школи. У столиці Японії тільки 40,1% шкіл – державні, інші – приватні. Саме через гендерні квоти в них і вчаться здебільшого дівчата.

Хотіли як краще, вийшло як завжди

За межами Токіо жодна префектура не встановлює гендерних квот. У Токіо їх ввели з добрих намірів. До Другої світової війни освіта була спрямована на чоловіків. В імператорській Японії жінкам відводили роль домогосподарок. Тож вони могли іноді відвідувати уроки іноземної мови та отримати базові знання з природознавства і математики. Переважно, цим їхня освіта і обмежувалася.

Після війни в Японії почали реформу системи освіти. У 1950 році в токійських державних школах ввели гендерні квоти – щоб забезпечити високу якість освіти для дівчаток.

Дівчаткам доводиться або вчитися в гірших школах, або йти в приватні.

Спочатку це не допомогло. Чимало шкіл усе одно виділяли місця в співвідношенні 3:1 – на користь хлопчиків. Згодом перекіс зник, але призвів до того, що саме квоти і обмежують права дівчаток на освіту. Більше ніж половина держшкіл Токіо дотримуються гендерної квоти 1:1.

Однак через те, що дівчатка стали вчитися краще, вони не можуть розраховувати на навчання в найкращих школах столиці. Місця, які вони могли б зайняти завдяки високій успішності, займають хлопчики – завдяки своїй статі і квотам.

Майбутнє гендерних квот

Якщо скасувати гендерні квоти, є побоювання, що будуть порушуватися права на освіту вже хлопчиків. Через низьку успішність вони просто не зможуть вступити. А власники приватних шкіл побоюються, що втратять учениць.

На думку Ясуко Мурамацу, президента некомерційної асоціації освіти жінок Японії, квоту треба було скасувати, щойно дівчатка отримали рівний доступ до освіти.

Дівчата в Токіо краще вчаться – і через це не можуть потрапити в топові держшколи.

Токійська рада з освіти відгукнулася на заклики і вирішила скасувати квоти – але дуже поступово. З наступного року державні школи братимуть 10% учнів незалежно від статі, а 90% місць – розподілятимуть за гендерною квотою 50 на 50 між хлопчиками і дівчатами. Деякі школи вже почали застосовувати такий принцип.

Освіта – один із ключових чинників, що визначають соціальний статус в Японії. Але вища освіта, як і раніше, прерогатива чоловіків. У престижному Токійському університеті в 2018 році жінки становили лише 20% студентів.

У Токіо будуть скасовувати гендерні квоти – але дуже поступово.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, у Китаї набирає обертів "чипування школярів". Датчики вбудовують у форму для дітей. За допомогою чипів батьки можуть у будь-який час дізнатися, де перебуває дитина. Ще в разі надзвичайної ситуації чип може послати сигнал небезпеки, але головна мета – не дати дітям прогулювати школу.