У школі готують кандидатів наук? Іванна Коберник пояснила, чому кількість літературних творів треба скоротити

Іванна Коберник, співзасновниця громадських організацій "Батьківський контроль" і "Смарт освіта" та колишня радниця міністра освіти та науки України, розповіла, що школярі мають велике навантаження з української мови та літератури. За її словами, складається враження, ніби у школі готують кандидатів філологічних наук.

Відео дня

Про це українська діячка розповіла в інтервʼю LB.ua. Вона підкреслила, що діти вивчають забагато граматики і філологічної термінології й практично не мають досвіду роботи з текстами, включно з нехудожніми, науковою літературою та публіцистикою.

"У нас не вчать висловлювати свою думку, аргументувати, відстоювати свою позицію і коректно розуміти позицію інших. Це все в розвинених освітніх системах вивчається в предметі "рідна мова", – підкреслила Коберник.

Додає, що схожа ситуація і з літературою, де програма не відповідає віковим особливостям дітей й перевантажує їх, бо школяр не може прочитати всі твори за планом, вивчаючи при цьому й інші предмети. Тож кількість текстів для читання має бути зменшена, аби діти вчились працювати і висловлювати свою думку, а не оглядово ознайомлюватись із літературою.

Війна Росії проти України та ковід стали причиною погіршення рівня знань серед дітей, адже вони не читають наукові та нехудожні тексти. Коберник наводить як приклад іноземну практику, яку отримала її донька, де школярі вчаться без книжок, проте мають досвід опрацювання текстів.

"Вони читали повноцінні дитячі романи, подовгу, обговорювали, працювали з текстом, після цього писали есе, дебатували. І паралельно опрацьовували наукові чи інші нехудожні тексти на теми, дотичні до тієї художньої книжки, яку вони читали. Виконували завдання, які показували, як їм допомогли наукові знання в контексті розуміння художнього твору", – ділиться діячка.

І повертається до України, де школярі у 8 класі вчать народну пісню і розповідають про розуміння краси народної творчості. Нарікає на "корисності" такого завдання у подальшому житті та розвитку. За словами Коберник, сенс літератури в тому, аби дитина вчилась думати, уявляти, розвивати потребу в читанні, а не знати назву певного історичного твору. Це ж стосується і оглядового вивчення Біблії, Корану та Ведів, які не потрібні дітям у 13 років.

Аналогічно й фізика, де учні в 10-11 класі за дві години на тиждень мають вивчити обсяг програми, який відповідає алгебрі та геометрії разом узятим.

"Це означає, що жодна дитина в Україні, крім 5% дуже обдарованих дітей, не може опанувати програму з фізики просто фізично, якщо не займається додатково з репетиторами. Тому що не можна за дві години опанувати те, що розраховано щонайменше на 4 години на тиждень", – зазначає колишня радниця міністра освіти.

Додає, що затребувана у всьому світі хімія в українській школі – "якась історія хімії початку ХХ століття". І з кожним роком, за її словами, програми все більше показують свою застарілість.

Раніше OBOZ.UA розповідав, завдання НМТ-2024 з української мови складатимуть за старим правописом.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!