Князь Ігор Рюрикович: біографія, походи на Царгород, загибель

Ігор Рюрикович (також називали Ігор Старий) – князь Київської Русі із династії Рюриковичів, син варязького князя Рюрика І. Він став великим київським князем в 912 році, а в 945 – загинув при зборі данини з древлян.

Відео дня

Попередник, князь Олег Віщий, був родичем Рюрика, тому передав князювання Ігорю. Ігор намагався продовжувати вести політику Олега:

• Він підпорядкував східнослов'янські племена між Дністром і Дніпром.

• У 915 році на прохання візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного здійснив похід проти болгар.

• Близько 930 року здійснив похід проти хазарів і розорив місто Тмутаракань.

• Він також вперше воював з печенігами.

Князь Ігор прославився також двома походами на Константинополь, які не зовсім були вдалими. А детальніше про князювання Олега Віщого та його походи на Візантію читайте в підручнику з історії України за 7 клас О.В. Гісема.

Біографія князя Ігоря

Дослідники досі сумніваються щодо точної дати народження князя Ігоря, проте найбільш ймовірно, що він народився у 878 році.

Батько Ігоря Рюрик І незадовго після народження сина помер, а про його матір майже нічого не відомо. В одному з літописів вказано, що нею була норвезька королівна Єфанда, також вона, ймовірно, могла бути й сестрою Олега Віщого.

У літописах також зазначається, що в 903 році Ігор одружився з Ольгою, а в 942 році в них народився син Святослав. Більше про біографію Святослава та Ольги читайте в підручнику з історії України за 7 клас В.С. Власова.

В Ігоря були й інші жінки, проте Ольга вважалася найкращою. Вона подобалася князю через свою мудрість, через те, що підходила до вирішення питань виважено і продумано. Можливо, в Ігоря були діти в інших шлюбах, але в літописах про це не повідомляється.

Прізвисько "Старий" Ігор отримав не просто так. Причиною могло стати те, що до влади князь прийшов після смерті Олега – у 34 роки.

Походи на Царгород

Князь Ігор здійснив два походи на Константинополь (Царгород) – у 941 та 943 роках. Одразу складно вивчити всі важливі дати, але домашнє завдання ніхто не скасовував. Тому ви можете скористатися розділом "ГДЗ та відповіді з історії України за 7 клас", щоб точно не помилитися.

Під час першого походу в 941 році Ігор разом з 40-тисячною дружиною поводили себе жорстоко: "І кого брали, тих розтинали, інших як мішені розставляли і стрілами розстрілювали і хребти ламали... І святих церков багато вогневі віддали". Він хотів змусити візантійців виконувати умови торгового договору, який підписав князь Олег Віщий в 911 році.

Так, князь вийшов з Дніпра і дібрався до Босфорної протоки. Проте біля Константинополя імператорський флот зустрів руське військо з грецьким вогнем. Це була горюча суміш, яка застосовувалася у військових цілях і могла горіти навіть у воді. Точний склад цієї суміші зберігався в суворій таємниці. Таким чином 1000 руських лодій було спалено. Тільки одиниці могли вижити.

943 року Ігор залучився підтримкою варягів і знову пішов на Царгород. Цього разу був заключений мир. Проте в 944 році Ігор знову захотів "помститися за себе". Він зібрав багато воїнів із варягів, полян, кривичів, печенігів і пішов проти греків на лодіях і конях. В той час Візантія була ослаблена, бо вела боротьбу з болгарами та арабами. Тому візантійський імператор Роман запропонував Ігорю дари – золото. Військо повернулося до Києва.

У 944 році до Києва прибули візантійські посли, щоб досягнути згоди. Тоді були укладені союзна і торговельна угоди на умовах Царгорода. Русь повинна була допомагати імператору військами та не претендувати на візантійські володіння у Криму. Також ліквідували безмитну торгівлю і ввели обмеження на купівлю руськими купцями паволоки. Спочатку угоду підписали у Візантії в присутності руських послів, а потім у Києві при візантійських послах.

Не зовсім зрозуміли тему: "Київська Русь", але вам потрібно виконати завдання в контрольному зошиті? Ви зможете перевірити свої знання завдяки ГДЗ з історії Украни за 7 клас О.Є. Святокума, комплексний зошит для контролю знань.

Каспійський похід

У 943 році князь Ігор вирішив послати свої війська на схід до Каспійського моря, де були багаті арабські торговельні ринки. Дружина пішла вздовж Кавказу, де до них приєдналися алани і лезгіни.

Згодом вони попливли Каспійським морем до гирла Кури за Кавказом і дійшли до Бердии – найбільшого торговельного міста й столиці Кавказької Албанії. Військо Ігоря напало на це місто, розграбували його і взяли мешканців у полон.

"Рус, жадібний до битв,... пустився в море і на палубах своїх судів скоїв вторгнення... Цей народ спустошив всю територію Бердаа... Це щось інше, як розбійники, подібні вовкам і левам. Вони ніколи не віддаються веселлю бенкетів... Вони опановують країнами і підкорюють міста..."

Воювати проти дружини Ігоря почав очільник Азейбарджану. Проте через деякий час він залишив ту місцевість, бо серед військ Ігоря поширилася епідемія. Додому вони поверталися з величезною здобиччю, як переможці.

Згодом дружина стала обурюватися, що в останні роки свого князювання Ігор перестав ходити сам за даниною. Збирав податки воєвода Свенельд, який вважався главою уряду. Дружина князя почала скаржитися, що збідніла в порівнянні з дружиною Свенельда. Ігор почув своїх дружинників, і вони разом вирушили збирати данину.

Смерть князя Ігоря

За часів князювання Олега Віщого слов'янські плем'я покірно сплачували данину. Проте після його смерті древляни відмовлялися платити податки. У 914 році Ігор здійснив свій перший військовий похід проти древлян. Тоді Ігор розгромив древлян і змусив платити ще більше данини.

У 945 році Ігор знову вирушив до древлян за даниною. "До першої нову ще дань примислив. І насилля їм з мужами своїми чинив" – так описаний похід у літописах. Тобто, фактично, вони творили грабунок і терор місцевих жителів. Ігор зібрав перший раз данину і на півдорозі до Києва вирішив повернутися вдруге в Іскоростень з невеликою дружиною, аби взяти ще.

"Поміркувавши, сказав війську: "Ідіть з даниною додому, а я повернусь і походжу ще". І відпустив він воїв своїх додому, а сам з невеликою дружиною повернувся, бажаючи більшого багатства. Древляни ж, почувши, що йде знову, радилися з князем своїм Малом: "Якщо поведеться вовк до овець, то винесе все стадо, якщо не уб'ють його; так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить".

Древляни влаштували засідку під Іскоростенем і розбили дружину. Ігоря ж прив'язали до двох нахилених беріз, а потім дерева відпустили і розірвали таким чином князя. Поховали його під Іскоростенем. Після цього дружина Ігоря Ольга, яка стала регентом, помстилася за чоловіка. Більше про це ви зможете знайти в будь-якому навчальному посібнику в розділі "Підручники з історії України за 7 клас онлайн".

Цікаві факти про князя Ігоря

1. Є декілька версій знайомства князя Ігоря з Ольгою. Перша говорить, що Ольга була дочкою князя Олега Віщого. У другій легенді йдеться про те, що Ігор з Олегом вирушили на полювання. Він захотів переплисти річку з одного берега на інший і попросив про переправу юнака, який сидів неподалік у човні. Проте, як згодом виявилося, це була Ольга, одягнена в чоловічий одяг. Ігор робив їй непристойні пропозиції, але дівчина відмовляла. Вона вважала, що потрібно керуватися не пристрастю, а розумом, тому відповіла Ігорю: "Менше взявши, більше загубиш!". Через деякий час князю потрібно було вже одружуватися, і він вирішив взяти в дружини Ольгу.

2. Після смерті Олега древляни та уличі забажали відколотися від Київської Русі. Проте Ігор наклав на них величезну данину, а уличів взяв в облогу на три роки. Таким чином він зберіг цілісність держави.

3. У деяких літописах згадується, що Гліб (Уліб) і Володислав – зведені брати сина князя Ігоря Святослава. Першого Святослав Ігорович стратив через християнські переконання. Водночас, в інших літописах повідомляється, що син у князя був один. Володислав був по материнській лінії дядьком Святослава, а Гліб (Уліб) – племінником Ольги.

Сподобалося вивчати Київську Русь? Не менш цікавою буде й історія Галицько-Волинської держави! Тому пропонуємо переглянути відеоуроки на цю тему в розділі "Онлайн уроки за 7 клас з історії України".