"Коли з'являється ікс, багато дітей губляться": що таке математична тривога та як її подолати

Приблизно половина українських школярів може відчувати під час навчання особливий стан, який називають математичною тривогою. При цьому більшість із них навіть не розуміє, що проблема не у відсутності здібностей до математики, а у невмінні подолати стрес, який викликає ця тривога.

Про це явище і правильний підхід до боротьби із ним розповіла докторка фізико-математичних наук, кураторка математичного напрямку в Малій академії наук Катерина Терлецька. Вона пояснила, що таке математична тривога в інтерв’ю для порталу Нової української школи.

За словами Терлецької, йдеться про стан, коли дитина не може розв'язати задачу не через брак знань, а через невпевненість і стрес. Найпомітніше він проявляється біля дошки: дитина не може зосередитися, через нервове напруження втрачає віру в свої здібності та знання, не справляється із завданням і робить висновок, що математика – "не її". Освітянка спостерігала це навіть на прикладі власних дітей.

"Якщо вчитель не може це вчасно помітити й допомогти дитині вийти з цього стану, ми отримаємо замкнене коло – коли наступного раз дитина побачить цей же приклад, вона знов не зможе його розв’язати", – пояснила, як це працює, Терлецька.

За її словами, найчастіше злам у сприйнятті дитиною математики відбувається при переході з початкової школи в середню. Задачі ускладнюються, теми змінюються одна за одною дуже швидко, часу на повторення і закріплення матеріалу майже не залишається. "Коли з'являється ікс, переноси різних членів за знак рівності, певні маніпуляції з рівняннями та нерівностями, дуже багато дітей губляться", – каже освітянка.

Вирішенням проблеми вона називає розвиток математичної резильєнтності – здатності не уникати труднощів і навіть не стійко їх приймати, а конструктивно з ними працювати. "Тобто здатність до спротиву, усвідомлення, що я не розумію щось математичне не через відсутність здібностей, а просто наразі я в стресі і мені треба заспокоїтися. А вже потім поставити до задачі чи проблеми ще питання, знайти відповіді й не ставити на собі клеймо, що я математику не розумію, не можу і це не моє", – описала правильну реакцію на математичну тривогу науковиця. За її словами, дитина має навчитись усвідомлювати, що не розуміє матеріал не тому, що не має здібностей, а через стрес, який у неї виникає.

Як приклад Терлецька навела підхід західних шкіл, де програма побудована на циклічному повторенні: якщо дитина не засвоїла тему з першого разу, вона повернеться до неї знову – і потім ще раз, щоразу з нового кута. "Зрештою на виході середньостатистичний учень розуміє ці базові речі і вміє з ними працювати", – описала вона. При цьому науковиця зазначила, що в українських школах обсягу матеріалу, який викладають дітям, більший, але часу на закріплення при цьому менше. Результат парадоксальний: учні, які пройшли ширшу програму, іноді не можуть розв'язати базове рівняння.

Раніше OBOZ.UA публікував пояснення вчительки з Харкова, які негативні наслідки матиме вилучення обов’язкової математики з НМТ навіть на початкову школу.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!