"Кожен двієчник має шанс на справедливе оцінювання". Українка розповіла про найважливіший екзамен у школах Німеччини: НМТ здається квіточками
Українська вчена та популяризаторка науки Руслана Радчук розповіла про проходження найважливішого екзамену у німецьких школах. Іспит складається з двох частин: перша передбачає відповідь на кілька питань трьох рівнів складності, на які учень має підготовку близько 20 хвилин, друга складається з опитування. Найголовніший принцип оцінювання полягає у зрозумілості, прозорості та гарній документації.
Про це Радчук написала у дописі у Facebook. За її словами, рівень складності білетів моє бути однаковим в усіх темах, щоб усі учні мали однакові шанси. Білети готують вчителі й кожен з них може надати максимум три листки із завданнями.
"Що ви хотіли знати про усний екзамен в німецькій школі, але боялись спитати. Учитель готує білети. Нормальний живий вчитель без втрат для психіки і здоров'я може підготувати максимум три білети. Я одного разу готувала п'ять білетів і тепер я знаю, де моя межа працездатності, після якої я можу вигоріти. Принцип перший. Головний. Оцінювання має бути зрозумілим, прозорим і добре задокументованим. Принцип другий, не менш головний. Оцінювання має бути справедливим. Отже, рівень по важкості наповнення білетів має бути однаковим в усіх темах, щоб кожен учень мав однакові шанси", – пише Радчук.
Вона пояснила, що у білеті є три рівня складності. Перший – відтворення інформації (визначення, формули) – 20% оцінки. Другий – синтез знань з різних тем з висновками – 50% оцінки. Третій – який вимагає мобілізації міркування для розв'язання невідомої задачі відомими різними інструментами (інтерпретація феноменів) – 30% оцінки.
Після підготовки на відповідь у 20 хвилин, учень має на доповідь десять. Якщо він не встигає, його зупиняють, а під час доповіді не задають додаткових чи інших питань.
У другій частині передбачається опитування у 10 хвилин, а всі питання готуються окремо по розділу рівнів, проте з іншої навчальної теми.
"Наприклад, якщо доповідь по темі окисно-відновлювальні реакції, то дискусія має бути на іншу тему, наприклад, термодинаміка, але до термодинаміки треба переходити елегантно, через екзотермічні окисно-відновлювальні реакції", – додає науковиця.
За її словами, до кожного білету готується каталог очікуваних відповідей з пунктами оцінювання в трьох екземплярах для кожного члена комісії. Якщо в білеті питання про якусь реакцію, то в каталозі стоїть: "Написав ось так формулу і назавав ось так продукти і едукти", де навпроти кожного пункту потрібно поставити галочку. Якщо ж учень надає альтернативну відповідь, то вона повинна бути вказана. Фахівчиня зауважує, що білети затверджує кафедра, щороку вони готуються нові й звіряється відповідність питань до програми. Крім того, протягом іспиту стенографується кожне слово учня.
"Після екзамену, який триває 20 хвилин, комісія 10 хвилин радиться, порівнюючи роздані бали. Після цього пишеться заключення сторінки на дві, де вказані всі зауваження і заключення має містити обґрунтування оцінки. Потім це все підписується трьома екзаменаторами", – розповідає Радчук.
Після цього кличуть учня і оголошують йому оцінку. За день іспит приймають у 4-5 дітей.
Що таке Abitur
Abitur – найважливіший іспит для вступу до німецьких університетів та внутрішній стандарт середньої освіти у Німеччині, який має схожість з національним мультипредметним тестом (НМТ) в Україні. Проте, на відміну від НМТ, який українські школярі проходять після 11 років навчання, німецький складають після 13-го.
Без Abitur неможливо вступити до німецького університету на бакалаврат. Він забезпечує справедливу оцінку знань студента і підтверджує його готовність до академічних вимог закладів вищої освіти. Якщо учні не складають Abitur, то вони можуть вступити до підготовчої програми (Studienkolleg), яка допомагає підтягнути знання до необхідного рівня для повторного проходження іспиту. Водночас, з результатами спеціалізованого атестату Fachabitur школярі можуть вступити до професійних училищ.
Система освіти в Німеччині
У Німеччині діти йдуть до школи у 6 років і протягом 4 років (іноді 6 – залежно від землі) навчаються у початковій школі. Після початкової – згідно з результатами та рекомендаціями учителя, школярі переходять у різні типи закладів середньої освіти. Після завершення Gymnasium (або курсу Abitur) учень отримує Abitur – атестат зрілості, який відкриває шлях до університету.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що австралійський батько відмовився віддавати свою доньку в школу, адже вона готує дітей до світу, якого більше не існує.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!