Лікарка лабораторної діагностики в Дніпрі у 50 років стала "молодою вчителькою" і розкрила найбільші проблеми в школах
Руслана Мартіросян з Дніпра працювала лікаркою лабораторної діагностики, а у 50 років стала "молодою вчителькою" біології змінивши професію. На такий крок жінка пішла, аби допомогти молодшому синові краще адаптуватися у школі, проте знайшла своє покликання у новій сфері. До цього вона вже намагалась викладати, проте ці періоди були недовгими і переривалися декретними відпустками. За рік педагогічної діяльності освітянка встигла повикладати в усіх класах – від 6 по 11 та стати класною керівницею для семикласників. Крім того, саме завдяки її підготовці деякі школярі брали участь в олімпіадах і посіли високі місця.
Вчителька ділиться, що попри свій незначний досвід, намагається робити уроки якомога цікавішими, надаючи більше практичних знань, а також вчить дітей бути відповідальними. Проте, за її словами, нерідко у навчанні виникають перешкоди. Зокрема, повітряні тривоги стають однією із головних проблем у школі. За її словами, не завжди вдається провести урок, до якого вона змістовно готувалась, адже навчання переривається через загрозу обстрілів. Через це страждає якість освіти, бо хоч вона і відправляє потім матеріал у Google Classroom, але він не такий обʼємний, як би міг бути на очному навчанні. Про це педагогиня розповіла в інтервʼю Новій українській школі.
Мартіросян каже, що інші вчителі вже прилаштувалися до роботи в умовах повномасштабної війни Росії проти України, проте повітряні тривоги дратують однаково усіх.
Крім того, не всі школярі відповідально ставляться до онлайн-уроків і часто можуть не працювати під час них. Вчителька пояснює, що іноді учні просто підʼєднуються, проте не беруть ніякої участі у процесі й "висять" навіть після закінчення навчання. Також діти вміють майстерно виправдовуватися, чому не зробили завдання. Наприклад, попри те, що блекаутів вже давно не було, можуть сказати, що вимкнули світло. Педагогиня у такому разі пропонує приїхати до неї, аби виконати уроки, бо в неї є електроенегрія. Освітянка намагається донести щколярам, що коли людина хоче щось зробити, то вона шукатиме можливості, а не виправдання.
Також, для вчителів-предметників створюються незручності, що вони мають ходити у клас до учнів, а не навпаки. За словами Мартіросян, це перешкоджає засвоєнню певних знань, адже в кабінетах є обладнання та навчальний матеріал, а дітям часто важко уявляти щось, коли цього немає перед очима. Також є школярі, які не проявляють активності на уроках, а приходять просто добути час у школі.
"Дещо незручно, що ми ходимо в кабінети до дітей, а не вони до нас. Усе обладнання в такий спосіб не принесеш, а ще діти пасивно не сприймають те, що перед очима. Якби вони вивчали біологію тільки у відповідному кабінеті, у них би та сама модель торса постійно була на видноті – точно б запам’ятали, зрештою, що печінка праворуч", – ділиться педагогиня.
Також вчителька звернула увагу на те, що школярі не мають уявлення про виробничі професії і що там може бути цікаво. Натомість, вони знають про "престиж". Вона пояснює учням, що щасливі люди роблять те, що хочуть і отримують знання для свого блага, а не для того, щоб просто відсидіти у школі і зрештою після здобуття освіти працювати на пенсію.
За словами Мартіросян, у закладах освіти також бракує вчителів, але й багато в кого немає мотивації йти у цю сферу через низькі зарплати. Сама вчителька продовжує працювати на пів ставки у лабораторії та на півтори у школі. Проте запевняє, що її основна мотивація працювати у закладі освіти була не через гроші.
"Разом пів ставки в лабораторії й півтори ставки вчителя – це приблизно те саме, що я отримувала в лабораторії на ставку. Тобто, як ви розумієте, зарплата спеціаліста без категорії – це не була моя основна мотивація для роботи в школі. Коли я потрапила до школи, то зрозуміла, що хочу зробити щось корисне для дітей, дати їм знання – і зробити це так, щоб їм подобалося, було цікаво", – розповідає освітянка.
Вона додає, що найбільша радість у цій професії – коли всі учні беруть участь в уроці. Педагогиня зауважує, що силоміць дітей не змотивувати, проте до всіх можна знайти підхід, але на це потрібно значно більше часу і сил.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що американка кардинально змінила кар'єру і стала вчителькою в 38 років.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!