"Молодь обирає модні професії, а не хоче бути інженерами". Освітній експерт пояснив тривожну тенденцію вступу-2025
Український освітній експерт Олександр Равчев вказав на тривожну тенденцію вступної кампанії 2025 року. Зокрема, він звернув увагу, що абітурієнти обирають частіше модні фахи, як-от філологія, юриспруденція, менеджмент, проте рідко дивляться у бік інженерії. Аргументом стає теза про низький рівень знань математики.
У дописі на Освіта.ua він зазначає, що навіть якщо будуть вкладені ресурси в підвищення рівня математики, за 10 років інженерів у країні все одно не стане більше. Випускники вступатимуть на ті ж самі фахи, проте матимуть кращі знання з математики.
"Перш за все зафіксуймо, що рівень знання математики серед учнів дійсно знижується. Проте він знижується відносно пропорційно загальному зниженню знань серед учнів. Можна було б сказати, що це погане покоління, проте востаннє звичні умови шкільного навчання ці діти бачили 6 років тому. Тим не менш, у нас все ще достатньо розумних випускників, щоб закрити наявні можливості навчання на інженерних спеціальностях, а от ажіотажу там не спостерігається", – зазначає фахівець.
За його словами, інженерна галузь не складніша за медицину та комп'ютерні науки, проте вона менш вигідна для вступників у перспективі працевлаштування. Він зауважує, що є два основних недоліки інженерної освіти, пов'язані не з зарплатою. Перший – рання соціалізація, коли у 17 років випускник і його батьки мають визначити конкретну професію дитині на все подальше життя. У правничих та філологічних галузях питання вибору роботи здебільшого відкладене на 4-5 років, як і комп'ютерні науки.
Другим недоліком стає доступність робочих місць, адже попри те, що країна дійсно потребує інженерів, найбільше вакансій лише у кількох містах, каже Равчев. Так, наприклад, якщо випускник школи невеликого містечка обирає аерокосмічну інженерію, то йому, скоріш за все, доведеться переїхати до Києва чи Дніпра, де локалізовані ці виробництва. Це ж саме стосується і суднобудівництва.
Тому, коли дитина вступає на інженера, то родина має готуватися до переїзду в інше місто.
"У совєцкому союзі цю проблему вирішували централізовано. Людей збирали з усіх "республік" і відправляли в Миколаїв будувати кораблі чи в Дніпро – ракети. Але в умовах ринкової економіки це ставить перед родиною купу економічних, соціальних та культурних викликів", – зазначає Равчев.
Першим виникає питання житла, його доведеться орендувати або жити у родичів. Якщо в родині є ті, хто потребує додаткового піклування, діти будуть шукати роботу недалеко від дому, обираючи популярні супермаркети або мультимаркети. Таким чином, випускник галузі "Управління" зможе розраховувати на кар'єрне зростання, живучи у своєму регіоні, й матиме пристойну зарплату. Це ж стосується й перекладачів, репетиторів, адміністраторів тощо. Таким фахівцям статистично легше знайти хорошу роботу в своєму регіоні, ніж випускнику інженерної галузі. Тому найчастіше батьки орієнтують дітей обирати той фах, за якого вони вчитимуться ближче до домівки і зможуть там же знайти роботу.
Саме тому, на думку експерта, підвищення знань з математики не дасть суттєвого збільшення кількості вступників на інженерні галузі. Для цього, за його словами, потрібні надзвичайно високі стимули або грамотна програма комбінації різних факторів.
Зокрема, можна використати радянський досвід перекваліфікації на інженерів дорослих людей. Ця модель дозволила збільшити кількість людей з інженерною освітою зі 100 тисяч до 2 млн. Попри те, що якість цих інженерів поступалась повноцінній освіті з нуля, такий підхід дозволив підготувати значну кількість кадрів.
Раніше OBOZ.UA розповідав, які спеціальності мали найменшу популярність серед абітурієнтів у 2025 році.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!