"Молодь – це майбутнє": чому директор школи без зарплатні рятує освіту в Південному Судані
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
У Південному Судані шкільні вчителі продовжують працювати попри те, що вже понад рік не отримують зарплати. Країна, де половина з 12 мільйонів мешканців молодша за 18 років, охоплює початковою освітою лише 40% дітей шкільного віку – і лише незначна частка з них досягає базових показників грамотності та лічби, за даними ООН.
Як пише The New York Times, Пол Сантіно, 67-річний директор школи Gumbo Basic School у столиці Джубі, не отримував платні більш ніж рік. Щодня він долає понад 6 кілометрів пішки до школи і стільки ж – додому. "Я дуже люблю свою роботу", – каже педагог. На запитання журналістів, чому він продовжує працювати без зарплати, Сантіно відповідає коротко: "Молодь – це майбутнє Південного Судану".
Щоб утримувати дружину і шістьох дітей, директор школи змушений скорочувати власні витрати. Його навчальний заклад частково існує за рахунок добровільних внесків батьків. Середній розмір класу в Gumbo складає аж 87 учнів.
При цьому умови для учнів у Gumbo Basic School має певні переваги перед іншими аналогічними закладами країни. Зокрема, тут дітей годують гарячими обідами, приготованими просто на місці. Однак свердловина, що постачає воду в кран на шкільному подвір'ї, зламана, і на її ремонт немає грошей.
Волонтер школи Симон Оба, якому 23 роки, також працює без стабільної оплати – батьки учнів інколи дають йому невеликі кошти, які допомагають хлопцеві оплатити навчання в Університеті Джуби. Щоранку він виходить із глинобитного будинку на околиці міста, ввечері повертається і читає при свічці. Якщо завершить бакалаврат із математики, природничих наук і релігієзнавства, каже, вже знає, ким хоче бути. "Без освіти жодних змін не буде. Це ключ до всього", – пояснює він своє рішення продовжити вчительську кар’єру.
Скорочення міжнародної допомоги, зокрема з боку США, посилило кризу освіти у цій африканській країні. Адміністрація Трампа відкинула аргумент про брак донорських коштів. За словами американської сторони, лідери країни відкачали мільярди доларів нафтових доходів, які могли б піти на освіту, а іноземну допомогу перетворили на "замінник державного управління".
Міністр інформації країни Атені Век Атені не відповів на критику по суті, проте назвав учителів, які працюють без оплати, прикладом національної гордості. "Південному Судану нічого не залишається, окрім як покладатися на себе", – сказав він.
Мануела Тійу, експертка громадської організації Universal Network for Knowledge and Empowerment Agency, зазначає, що шкільна освіта захищає дітей від примусової праці та ранніх шлюбів. Утім, брак фінансування змусив педагогів переосмислювати саму мету навчання – особливо в сільських районах, де діти іноді сидять на уроках просто під деревом. За її словами, у деяких учителів не залишається вибору, крім як зосередитися на психологічній підтримці та іграх з дітьми замість хоча б якогось навчання.
Освітня криза розгортається на тлі ширшої політичної нестабільності. Південний Судан здобув незалежність у 2011 році після десятиліть визвольної війни. Президент Салва Кір беззмінно керує країною відтоді, однак після громадянської війни, що завершилась у 2018 році, його звинувачують у використанні держкоштів для підтримки власної політичної системи на шкоду базовим послугам. Аналітики не виключають нового витка конфлікту. Додатковим тягарем на країну лягає спалах Еболи в сусідній Демократичній Республіці Конго.
Раніше OBOZ.UA розповідав, в яких країнах ЄС молодь найчастіше не завершує шкільне навчання.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!