МОН змінює правила оцінювання у школах: що буде з "групами результатів" та чому вчителі обурені

Міністерство освіти та науки запроваджує нову систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання школярів. Документ визначає єдині принципи, види, форми та шкали оцінювання, а також нові підходи до визначення навчальних досягнень учнів.

Відтак нова система оцінювання набуде чинності у 2026/2027 навчальному році для учнів 1–9 класів й змінить критерії, що діяли з 2011 року. Відповідний наказ оприлюднений на офіційному сайті Верховної ради. Документ передбачає, що оцінювання має бути зрозумілим для учнів, супроводжуватися якісним зворотним зв’язком, а школярі та їхні батьки матимуть право отримати пояснення щодо виставленої оцінки й оскаржити результати у разі незгоди.

Серед основних принципів оцінювання МОН визначило:

Вчителі мають оцінювати не лише відтворення теоретичних знань, а й уміння застосовувати їх на практиці, виконувати практико-орієнтовані завдання, співпрацювати, критично мислити, розв’язувати проблеми, здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Основними видами оцінювання залишаються:

Також МОН визначило правила застосування різних шкал оцінювання залежно від віку учнів:

Окрім традиційної 12-бальної системи, документ передбачає використання чотирьох шкал оцінювання:

• дихотомічної (зараховано/не зараховано);
• вербальної;
• рівневої (початковий, середній, достатній, високий);
• бальної (1–12 балів).

Заклади освіти на основі цих загальних критеріїв мають розробити власні критерії оцінювання для окремих предметів і освітніх галузей та оприлюднити їх на своєму вебсайті.

Водночас освітянську спільноту сколихнуло такі рішення МОН. Так, наприклад, директор ліцею №9 Вінниці Олександр Козлов у дописі в Facebook зазначає, що новий документ шкодить вихованню систематичної дисципліни та звички до праці. Адже, попри те, що скасувалися оцінювання за групами результатів, діти матимуть оцінку за семестр, визначену успішністю написання підсумкової роботи, тоді як щоденна не враховуватиметься.

"Учні швидко зчитують нові правила гри: якщо щоденна праця "ні на що не впливає", то навіщо вчитися протягом семестру? Можна три місяці бити байдики, а потім за допомогою шпаргалки чи штучного інтелекту "написати" одну підсумкову роботу. І навпаки: дитина, яка важко й чесно працювала щодня, але в день контрольної перенервувала через повітряну тривогу чи блекаут, отримує низький бал без права врахувати її попередній систематичний поступ", – пише Козлов. 

За його словами, замість того, щоб готуватися до нового навчального року в умовах війни, заклади освіти тепер змушені створювати власні локальні інструкції. Освітянин вважає, що школі потрібні стабільні та прості правила, а оцінка має бути чесним і прозорим виміром реальних знань учнів, а не методичним експериментом. Тож поки МОН міняє правила виставлення оцінок, у дітей все більше зникатиме інтерес до навчання і повага до вчителя. 

Колишня заступниця директора Вікторія Школьна у дописі в TikTok також звернула увагу на зміну правил оцінювання і підкреслила, що документ призводить до плутанини. Так, наприклад, вона підкреслила, що якщо раніше рішення про проведення тематичного оцінювання ухвалювала педагогічна рада. Новий наказ же визначає, що воно стає обовʼязковим видом підсумкового оцінювання. У коментарях вчителів обурювало те, що вони мають розробляти критерії оцінювання, адже цим має займатися МОН. До того ж більшість педагогів вважає, що критерії оцінювання повинні будуть однаковими для всіх, а не у кожної школи свої.

"А чому вчителі повинні розробляти оцінювання? А МОН навіщо, за що їм платять гроші? Скільки можна знущатися над вчителями".

"Хіба критерії не мають бути єдиними для всіх? Що значить кожен заклад для себе розробляє? Умовно кажучи одна школа вирішить за одну помилку ставити 9, а інша за ту саму помилку 10? Це я грубий приклад привела.... Але трохи незрозуміло, чим їм єдині критерії не підійшли?"

Під дописом у групі Шкільна інформатика від А до Я  у Facebook освітяни ділилися, що читали новий документ, проте не знайшли там нічого про групи результатів. Вчителі сподіваються, що їх все ж таки приберуть, адже розібратися в них складно і їхнє виставлення займає багато часу. 

"То ж супер. В тих групах і так ніхто нічо не розумів. А так став собі бально, і формувальне і підсумкове, тільки формувальне не впливає на підсумкову оцінку. То так ж справді зрозуміліше".

Водночас вчителька української мови Ольга Суділовська радила колегам читати уважніше документ, адже в ньому не скасовуються групи результатів, бо це – головна концепція реформи НУШ й вони закріплені в Державних стандартах освіти. 

"Колеги-вчителі, ми ж наче освічений народ, дітей навчаємо. Уся стрічка майорить заголовками типу "МОН відмовилось від оцінювання груп результатів" та коментарями в дусі: нарешті, давно треба! Групи результатів – це головна концепція НУШ, це методика оцінювання, а не критерії. І вони закріплені в Державних стандартах освіти. А документ МОН просто оновлює застарілі критерії 2011 року, де не було зазначено чітко деякі моменти", – написала педагогиня.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що МОН готує масштабну реформу оцінювання випускників із 2030 року.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!