Найбільша проблема карантину – не всі готові вчитися

Проєкт Прошколу провів опитування вчителів про їх дистанційну роботу. Понад 1400 педагогів з усієї країни поділилися своїми методами роботи вдома, розпорядком дня та проблемами, з якими довелося зіштовхнутися під час карантину. Те, що школа опинилася в нетипових умовах, у чомусь пішло на користь всім учасникам процесу. Але з іншого боку, одразу стало зрозуміло, де найслабкіші місця нашої освіти.

Чому школа не готова до дистанційної освіти?

Несподіванки не сталося, половина вчителів відмітили, що і дітям, і педагогам бракує техніки та обладнання. Навіть, якщо сама школа має мультимедійні чи комп’ютерні класи, цього не вистачить для всього педколективу, аби забезпечити ефективну роботу вдома.

"Працювати на старенькому ноутбуці з повільним інтернетом – це ще гірше, аніж просто скидати домашку у Viber-і. Неможливо зацікавити та утримати увагу дітей, якщо ваш зв’язок постійно переривається" – Тетяна, вчителька молодших класів.

Те, що матеріальна складова кульгає, лише перша проблема. Наступна – те, що вчителі, якими б досвідченими та професійними вони не були, виявилися не готовими до викликів дистанційної освіти. Хтось не до кінця вміє працювати з технікою, хтось має страх запису відео. Вчитися доводиться швидко та в процесі, буквально методом спроб та помилок.

"Мій робочий день триває 12 годин, адже поки я протестую нові програми, перевірю домашню роботу, підберу цікавий матеріал, часу на себе та родину не лишається зовсім. Додайте до цього ще постійні індивідуальні консультації з дітьми та батьками" – Ольга, викладачка математики та інформатики

Карантин став часом експериментів, стресу та нового формату співпраці. Коли вчитель став більше модератором процесу, а більша частина відповідальності за результати лягла на плечі самих батьків та дітей.

Чи хочуть діти вчитися вдома?

Результати опитування показали, половина педагогів читали уроки онлайн для менше, ніж 10 учнів одночасно. Згадаймо, що класи в міських школах – це, як правило, понад 25 дітей. А значить, половина з них не займаються вдома регулярно.

"Як виявилося, ми не навчили дітей головному – вчитися. Вони не хочуть самостійно виконувати завдання та не розуміють, навіщо їм усі ці правила і формули, якщо можна вдома полежати і подивитися Youtube чи TikTok", – Олег, директор школи

Кожен 5-й учитель не може контролювати успіхи учнів на карантині. Як відмітили 74% педагогів, їм бракує комунікації з дітьми. Ще 44% додали, що їм не вдається залучити до навчання всіх дітей, а домашні завдання часто виконують безвідповідально та нечесно – просто списуються відповіді з інтернету. І на жаль, поки що немає механізмів, як на це вплинути чи контролювати. Адже коштів на платні платформи у шкіл немає. І в Україні взагалі бракує уніфікованої системи дистанційної освіти.

Чим же користуються вчителі під час роботи вдома?

Як виявилося, серед усіх програм та інструментів безумовний лідер – месенджер Viber. Ним користуються 96% опитуваних учителів. Рейтинг онлайн-помічників виглядає так:

• 63% – Youtube

• 37% – Школа онлайн (уроки по телебаченню)

• 36% – Facebook

• 32% – Zoom

• 25 % – E-mail

• 20% – Google Classroom

• А рівну кількість голосів – 16% – набрали Skype, Google Drive та сайти шкіл.

Як виявилося, мало хто з учителів користується спеціальними платформами чи програмами, де можна створювати уроки, домашні завдання, перевіряти їх та проводити оцінювання. Не тому, що вчителі не хочуть цього робити, а тому, що часто не мають техніки та високошвидкісного інтернету. Тому 80% опитуваних викладачів перевіряють домашні роботи через месенджери, а 7% – за допомогою електронної пошти.

Але попри всі труднощі, кожен 3-й учитель знімає відеолекції та пояснення для дітей, а 61% самостійно створюють уроки в інтернеті.

Як карантин вплинув на психологічний стан учителів?

Майже 90% учителів одностайно зауважили, що школа підтримала їх під час карантину. Керівники робили все можливе, аби полегшити роботу колег та створити всі умови для ефективної роботи. Однак навіть не зважаючи на підтримку, вчителі опинилися в стані невизначеності. Як зазначили 92% опитуваних: "працювати вдома значно важче".

Кожен 5-й педагог відмітив погіршення зору – постійна робота за екраном та стрес негативно вплинули на здоров’я вчителів. Хтось відзначив психологічне вигорання, а хтось відверто сказав, що перебуває на межі нервового зриву.

Однак, 30% викладачі стверджують, що почувають себе оптимістично, а 25% сповнені мотивацією, адже саме зараз є час випробовувати нові методики і формати навчання та пропонувати свої авторські програми. Але поруч із цим, 16% учителів зазнали сильного стресу, а 24% почуваються знервованими.

Карантин став випробуванням для всіх учасників освітнього процесу, і школа опинилася поза зоною комфорту. Як буде, коли всі повернуться до звичного режиму – не знає ніхто, але і вчителі, і керівники шкіл повторюють, "невідомо, як карантин вплинув на освіту, але відомо одне – так, як було раніше, вже не буде".

Якщо у вчителів виникають будь-які питання, вони можуть звернутися до безкоштовної консультації Прошколу info@proshkolu.com