"Навіть у найбідніших країнах Європи студенти платять 3000 євро на рік": МОН заговорило про підвищення вартості навчання в університетах

''Навіть у найбідніших країнах Європи студенти платять 3000 євро на рік'': МОН заговорило про підвищення вартості навчання в університетах

Заступник глави МОН Михайло Винницький вважає, що в Україні варто підвищувати вартість навчання за контрактом у вищих навчальних закладах. Гранти на отримання освіти у вишах у майбутньому призведуть до того, що освіта стане дорожчою.

У подкасті "Дофамін для освіти" заступник міністра наголосив, що університети не можуть якісно підготувати фахівця за 25 тисяч на рік. Навіть у найбідніших державах Європи вартість навчання в університетах стартує від 3 тисяч євро (понад 132 тисячі гривень).

"Якісна освіта має бути дорогою. Я не уявляю собі, як викладач і як людина, яка трохи розуміється на фінансовій частині університетського менеджменту, не розумію, як можна підготувати будь-якого фахівця вищої освіти за 25 тисяч гривень. А в нас є заклади вищої освіти, які таке пропонують. Переважно вони приватні, але все-таки 25 тисяч гривень: приходь і плати. Це просто купівля диплома. Це ціна на рік. Я не розумію, як це можна зробити", – сказав він.

За словами Винницького, у Румунії та Болгарії вартість навчання у закладах вищої освіти починається від 3 тисяч євро. Водночас у Німеччині підготовка одного студента коштує 6-8 тисяч євро на рік.

В Україні середня ціна навчання за контрактом у вишах – 1 тисяча євро (46-47 тисяч гривень). Через це у викладачів низькі зарплати, а освіта – низької якості.

"Це означає, що в нас викладачі мало заробляють. Це означає, що в нас освіта низької якості, тому що, очевидно, викладачі не особливо зацікавлені. Нам треба підвищувати середню вартість підготовки одного фахівця. Ми можемо це сказати, знову-таки, в дуже соціалістичний спосіб. Давайте держава надрукує грошей і… Не виходить так. Держава не має більше грошей, щоб туди вкладати. Відповідно, нам треба створювати систему співфінансування. Частково піде від держави, частково від приватного сектора. І в цей спосіб освіта стане дорожчою – освіта стане якіснішою", – сказав представник МОН.

Він додав, що підвищення середньої вартості підготовки одного студента – думка не популярна, але це ще одна з речей, яка стоїть за грантами. Йдеться не тільки про справедливість, а й про якість вищої освіти в Україні.

Крім того, у законопроєкті № 10399, який у листопаді голосуватимуть у Раді, закладено ідею про те, що студент, який навчається на бюджеті, матиме перед державою певні обов’язки, як перед замовником. Зокрема, держава пропонуватиме студенту перше робоче місце.

"Хтось це назве відпрацюванням, я насправді цього слова дуже не люблю, тому що не вважаю, що це ти відпрацьовуєш обов’язок. Це держава має запропонувати конкурентне, за конкурсом перше робоче місце. Це можливо робити серед медиків, це можливо робити з вчителями, з деякими іншими спеціальностями, пов’язаними з державним сектором. Але я ще раз повторюю: з конкурентною зарплатою, це не про кріпацтво", – зазначив Винницький.

Тобто бюджетні місця будуть мати в майбутньому певні обов’язки, а грант – ні.

"Грант – це інвестиція в майбутнє держави, де платник податків каже, що нам потрібно інвестувати в молоду людину. А державне замовлення – це замовлення фахівця для державного сектору. І це означає певні обов’язки того фахівця перед державним сектором", – пояснив заступник міністра.

Як повідомляв OBOZ.UA, МОН планує збільшити фінансування навчання для спеціальностей, у яких держава матиме потребу в майбутньому. Йдеться про лікарів, учителів, психологів, будівельних інженерів та агрономів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!