"Не треба списувати на війну і ковід": Лікарчук оцінив результати моніторингу знань учнів початкової школи

Український освітній діяч Ігор Лікарчук, ознайомившись із результатами моніторингу знань учнів початкової школи, сказав, що війна та ковід не стали основними причинами проблем з освітою у цій ланці. За його словами, аби саме це викликало труднощі у школярів, то результати 2018 та 2024 років суттєво відрізнялися б.

У дописі у Facebook Лікарчук зазначив, що реалізація концепції реформи Нової української школи має концептуальні, стратегічні та тактичні промахи. Водночас він підкреслив, що не існує маркерів, які б визначали критичність стану освіти. За словами освітянина, якщо порівнювати результати 2018 і 2024 року, то можна побачити системну проблему з якістю знань у початковій школі.

"Не розумію поняття "критичний стан". Бо маркерів, на основі яких можна стверджувати про критичність стану в освіті, у природі немає. Точно так, як і не розумію сутності твердження про "обережний оптимізм". Якщо порівняти результати 2018 і 2024 року – з математики і читання різниця незначна. Тобто маємо системну проблему із якістю знань у початковій ланці НУШ. Який там оптимізм? Тим більше обережний", – написав Лікарчук.

"Не потрібно концептуальні, стратегічні й тактичні промахи в реалізації Концепції НУШ списувати лише на війну вкупі з ковідом. Якби війна чи ковід були головними причинами проблемної ситуації з якістю початкової освіти, то результати 2018 і 2024 років мали б суттєво відрізнятися", – додав він.

За словами освітнього діяча, традиційно ніяких управлінських рішень щодо вирішення проблем з якістю освіти початкової ланки робитися не буде. Тож, зауважив Лікарчук, праця організаторів та аналітиків, які провели моніторинг, очевидно буде марною.

Нагадаємо, Український центр оцінювання якості освіти надав результати моніторингу знань школярів початкової ланки. У звіті зазначено, що критичного падіння успішності випускників молодших класів в умовах пандемії та повномасштабного вторгнення не відбулося. Водночас не спостерігається й значного покращення навчальних досягнень четвертокласників, які можна було б мати, враховуючи нові підходи, що відповідають ідеям НУШ. Експерти зазначили, що робити однозначні висновки про ефективність чи неефективність реформ НУШ, враховуючи висновки моніторингу, не варто.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що майже 15% дітей не можуть розв’язати найпростіші задачі з математики.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!