Не забирає телефони і може вийти з класу на 15 хвилин: які секрети вчителя з Чигирина, дев'ять учнів якого склали НМТ з математики на 200 балів

Учитель математики з Чигирина, дев’ять учнів якого склали Національний мультипредметний тест (НМТ) на максимальні 200 балів, поділився своїми підходами до навчання. Педагог Роман Барвінок пояснює: високі результати – це не секретна методика, а системна робота, яка триває роками.

Про свій підхід педагог розповів порталу НУШ. За словами Барвінка, для нього важливо, щоби учні під час навчання почувались комфортно і при цьому засвоювали математику поетапно, закріплюючи матеріал на практиці.

Барвінок викладає математику вже майже тридцять років і сам походить із вчительської династії – його родичі працюють педагогами ще з 1938 року. Після університету він, ще зовсім молодим фахівцем, переконав обласне керівництво дозволити йому відкрити фізико-математичний клас у Чигирині – невеличкому десятитисячному місті. Незабаром з'явилися другий і третій класи. Вже у 2008-2009 роках учні Барвінка здобували перемоги на всеукраїнських олімпіадах і складали математику на 200 балів. П'ятнадцять років тому Барвінок перейшов до Черкаського фізико-математичного ліцею, куди щодня долає 63 кілометри з Чигирина – о шостій ранку підйом, кава і дорога з ноутбуком і підручниками. Ось що викладач сам вважає секретами свого педагогічного успіху.

Системність: знання накопичуються поступово

Барвінок порівнює математику з мішком, який постійно поповнюєш, але з якого нічого не можна викинути. Кожна нова тема спирається на попередні, і жодного "стрибка" через рівень бути не може. "Математика — це як дім будувати: спочатку фундамент, потім послідовно перший поверх, другий, перескочити з нижчого на вищий не можна. Якщо ти в десятому класі, то повинен знати весь вивчений матеріал, починаючи з сьомого", – пояснює він.

Саме тому з першого ж року навчання Барвінок привчає дітей до системної щоденної роботи, а не до штурму перед контрольною. Причому завдання діти отримують навіть на канікули.

Від простого до складного: жодного учня не залишають позаду

Кожна самостійна робота у Барвінка побудована за одним принципом: від найпростішого завдання до найскладнішого і поглибленого. Учень, який засвоїв базу, обов'язково впорається з початком роботи – і поступово просуватиметься далі, наскільки дозволяють знання. Ніхто не отримує порожній аркуш із завданням, яке одразу ставить у глухий кут.

Викликати до дошки учня, якщо вчитель бачить, що той не впорається, для Барвінка неприйнятно. "Коли учень виходить і йому щось не вдається, він почуває себе ніяково переді мною та однокласниками і надалі боїться опинитися в незручному становищі", – пояснює він. Якщо хтось зупинився — спокійно повертається на місце, виходить інший і продовжує з тієї самої точки. Жодного хейту, жодного публічного сорому. При цьому робота біля дошки не оцінюється – оцінки ставляться лише за самостійні чи контрольні.

Великий обсяг практики: задачі звідусіль і навіть на канікулах

Основа основ у Барвінка – розв'язувати якомога більше задач з усіх доступних джерел: підручників, посібників, збірників. Самостійні роботи тривають не стандартні двадцять хвилин, а весь урок. Учні отримують глибокі, багаторівневі завданння з реальним навантаженням.

Канікули – теж не повний відпочинок. Своїм учням Барвінок готує інколи по 200 задач. На його думку саме такий обсяг практики та її регулярність і є тим, що відрізняє його учнів від однолітків. "Рівень знань у вас чудовий, але після здачі НМТ будуть говорити тільки про того, хто заробить 200 балів", – каже він дітям, мотивуючи не зупинятися.

Орієнтація на самостійність: рівень знань учителя уже до одинадцятого класу

Барвінок ставить перед учнями конкретну і амбітну мету: до одинадцятого класу вони мають розв'язувати задачі так само, як будь-який учитель математики. І ця мета – не метафора. "Знаєте, в кінці 11-го класу більшість учнів мають з математики рівень пересічного вчителя і цілком здатні займатися навіть репетиторством", – говорить він. Звісно, якщо вміють пояснити матеріал дітям.

Під час контрольних і самостійних робіт Барвінок не забирає в учнів мобільні телефони. У старших класах він може взагалі вийти з аудиторії на п'ятнадцять хвилин. Вчитель впевнений – ніхто не буде списувати. Не тому, що боїться покарання, а тому, що учні вже давно засвоїли: списати – означає обдурити самого себе. До того ж педагог дбає про те, щоби в класі панувала дисципліна, а учням було достатньо погляду, щоб взяти себе в руки.

Формування мислення: бачити кілька варіантів розв'язання

Барвінок навчає не просто розв'язувати задачі, а шукати різні способи їх вирішення. Це, на його переконання, формує математичне мислення, яке стане в нагоді далеко за межами уроку – у бізнесі, на відповідальній посаді, у будь-якій ситуації, де може виникнути потреба ухвалити нестандартне рішення.

"Люди з математичним мисленням дуже потрібні країні", – переконаний він. Тому на уроках він не викладає єдино правильну відповідь – він шукає разом з учнями всі можливі шляхи до неї. І вважає це важливішим, ніж сам результат.

Психологічна підтримка: клас як родина

Барвінок свідомо будує в класі те, що сам називає сімейною атмосферою. Тому його учням не соромно помилятися. Вони знають, що не розуміти матеріал – нормально. "Немає нічого в цьому страшного, ми ж в своїй родині", – повторює він учням. І діти це засвоюють: перестають боятися бути розгубленими, перестають приховувати прогалини в знаннях.

Барвінку, за його словами, важливо не мати в класі улюбленців. До сильного і до слабкого він ставиться однаково – і учні це відчувають. Саме тому йому довіряють. А довіра, переконаний Барвінок, і є основою того, що учень справді вчиться, а не просто відсиджує уроки. Саме тому з деякими випускниками, частина з яких теж пішла у педагоги, він підтримує зв'язок роками.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як математична тривога може стати на заваді учню і як її подолати.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!