Нова українська школа – капремонт освітньої системи чи чергове латання дірок

Нова українська школа – капремонт освітньої системи чи чергове латання дірок

Ефективність навчання в системі середньої загальноосвітньої школи із року в рік стрімко падає. І свідчення цьому - не лише соцопитування. Катастрофічно низькі бали ЗНО - додаткове підтвердження. А відсутність мотивації школярів до навчання лише красномовно демонструє застарілість програм і методик.

Тому не дивно, що Міністерство освіти розпочало гучну десятилітню реформу під нетлінною кодовою назвою - НУШ (Нова українська школа).

Автономія, партнерство з батьками та оновлення матеріально-технічної бази - її головні постулати. Та якою ж ідеальну школу майбутнього бачать законотворці? Які пертурбації чекають на школярів?

Відповіді - на папері. На практиці ж нова програма лише реалізується в початковій школі. До речі, найбільш проблемній і провальній за час пандемії.

Відео дня

Що зроблено, а що у планах - аналізуємо покроково.

Новації початкової школи

В основі задекларованих переваг - навчання дітей мислити критично, не боятись висловлювати власну думку і брати на себе відповідальність. Патріот, новатор, особистість - таким має стати сьогоднішній школяр в майбутньому.

Набуття компетентностей - головна складова навчального процесу віднині, що має забезпечувати всебічний розвиток дитини і розкриття талантів.

Вже зараз держава не шкодує коштів на куточки для відпочинку, нові дидактичні матеріали та конструктори Лего. Ігрова форма в поєднанні з традиційною несе змагальний характер в отриманні знань учнями, вважають чиновники.

Та не грою єдиною дивують можновладці!

Аби не завдати травм дітям - українські освітяни винайшли колесо. Вже з вересня оцінювання в молодшій школі стане вербальним. Замість традиційних оцінок - характеристики успішності для кожного. Як на мене, такий крок не має нічого спільного з вихованням відповідальної стресостійкої особистості. Скоріше згладжування гострих кутів і створення зони комфорту. Та все ж оцінки нікуди не зникають, а просто з цифрових перетворюються на буквенні. Тобто замість умовної 12-ки успішних школярів оцінюватимуть літерами: скажімо, “В” - високий рівень, “Н” - низький. Відтепер першачки будуть ненавидіти букви і неохоче вивчати алфавіт. Ба більше, на плечі педагога лягає подвійний тягар - грамотно коректно, а головне - об'єктивно роз'яснити кожному учню його сильні та слабкі сторони.

Ще одна новація реформаторів - сидіти 12 років у школі, що для більшості - справжня каторга. А от для реформаторів НУШ "чим довше, тим краще" - головне кредо змін.

Та кількість далеко не завжди тотожна якості, якій наразі треба приділити увагу. Адже недавнє моніторингове дослідження показало недостатнє мотивування і підтримку дітей вчителями. Реформу чим швидше запровадили, а освітян, як завжди, не попередили. Багатьом педагогам відверто пропонують курси НУШ шукати самостійно. Така пропозиція в сільській місцевості педагогів м'яко кажучи дивує.

Та найбільші сюрпризи цьогоріч чекають 75 експериментальних шкіл, де тестуватимуть нові модельні програми для 5-9 класів. А вже з 2022 НУШ дебютує в усіх 5 класах українських шкіл.

Що собою являтиме і як втілюватиметься програма-чудасія?

Хитросплетіння базової середньої освіти - переваги та недоліки

Термін навчання лишається незмінним - 5 років. Середня школа поділена на два цикли: адаптаційний та базове предметне навчання.

Як для молодшої, так і для середньої школи впроваджуватиметься інтегроване навчання. Якщо по-простому: тепер математику можна змішати з українською мовою. Наприклад, розв'язати рівняння за допомогою теореми Вієта, а потім написати твір про те, як круто знати цю теорему, перелічивши всі її переваги. Такий собі, філо-технічний коктейль.

Безумовно, користь від такої практики - велика, адже учні вчаться комплексно та систематично підходити до вирішення складних завдань. Мислити образами, аналізуючи числа. Така головна перевага творців у високих кабінетах. Та чи не заплутає учнів таке інтегрування? Всі діти різні і більшості складно концентруватися на всьому одночасно.

Зрештою, знайти універсальних педагогів, які однаково розуміються на фізиці, хімії, біології та географії - нелегко. Такий пізнавальний квартет планують помістити у вузькі рамки курсу "Вступ до природничих наук".

Тож, постає логічне запитання - де шукати мультипрофесіоналів, які не лише володіють всіма предметами, але й можуть класно навчати?

Це ж саме можна сказати і про мовно-літературні напрями. Але тут закцентуємо увагу на інших нюансах. Пропонована перевага - збільшення часу на вивчення української мови. Натомість недолік - скорочення годин з інших предметів. Тепер “право непотрібності предметів” - прерогатива педагогічних рад. Чи не постраждає від цього культурна компетентність? Адже, вивчаючи як говорити, учні забуватимуть, про що говорити.

Професіональні старшокласники

Сучасні навчальні програми старшої школи передбачають самовизначення школяра в майбутній професії. А відтак підліток після 9 класу має обрати предмети для поглибленого навчання. Але так буває лише на папері у чиновників. На ділі ж переважна більшість дітей не може знайти себе навіть, навчаючись в університеті.

Та повернемося за шкільні парти. Профільна палітра старшокласників НУШ досить різноманітна - гуманітарний, математичний та мистецький напрями. Половина уроків залишатимуться загальними для всіх. Майже третина - професійні предмети, решта - 20% часу вивчатимуться трендові дисципліни: фінансова грамотність, тайм-менеджмент, медіаграмотність тощо. От тільки чи не застаріють ці знання на момент реалізації ініціатив... І вже зовсім наполеонівські плани МОН - надати школам більшу автономію. На зразок університетів. Це дозволить самостійно формувати індивідуальні освітні програми, обирати підручники та складати навчальні плани.

Щоправда, і тут без ложки дьогтю у діжці меду не обійшлося.

Нещодавно затверджений “Закон про мережу ліцеїв” хоча і допускає, але не гарантує створення профільних шкіл у селах.

Що робити малозабезпеченим сім'ям? Та як самостійно діставатися до сусідніх сіл в надії здобути профосвіту і хто це оплачуватиме?

Тепер це надзавдання органів місцевого самоврядування. Впоравшись із ним отримуємо безперервне якісне навчання. Привабливість академічних ліцеїв - очевидна. На базі застарілих кабінетів хімії, фізики і біології створюватимуть науково-дослідницькі кабінети та потужні лабораторії. Крім цього, доступними для загалу можуть стати інклюзивні класи.

Інклюзивна освіта розвиватиметься

Вже у 2022 році планують зупинити роботу спеціальні школи-інтернати. На базі профільної середньої освіти відкриватимуться 11-13 класи для дітей з особливими потребами.

Ліфти, пандуси, шкільні автобуси, фахівці та їх асистенти - все це передбачено інклюзією. Звучить фантастично в реаліях, коли ще й досі в сотнях шкіл вбиральні з вигрібними ямами на дворі, де влітку - сморідно, а взимку - морозно. Тому єдина проблема майбутньої реорганізації - фінансова спроможність шкіл.

Висновок

НУШ (Нова українська школа) - в перспективі потужна реформа з амбітними освітніми цілями, але все ж невпевненою реалізацією через протиріччя та недосконалість механізмів впровадження. Непослідовність рішень, суперечливість, слабка інформаційна політика та брак коштів - перепони в досягненні результату. Головна ж проблема - відсутність підвалин в навчанні та вихованні підростаючого покоління. Відійшовши від радянських засад гуманізму, Україні ніяк не вдається перейти на рейки бажаної моделі. Міцним фундаментом можуть стати традиції і цінності козацько-гетьманської доби. Втім, відсутність одержимості та волі до змін вже майже 30 років гальмують цей процес.

Кардинальні зміни однозначно на порозі. Та чи будуть вони виправдані та успішні? Час на експерименти в освіті давно сплив.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...