Одне коротке слово завжди видає у розмові українців: ви будете здивовані

Кожен в Україні, певно, уже знає, що слово "паляниця", як і будь-яке інше слово, що закінчується на -иця може бути маркером, який допоможе відрізнити українця від росіянина. Такі слова, які не може вимовити носій іншої мови, називаються шиболетами.

Але в українській мові існує також вигук, який можна використовувати для розпізнавання своїх та чужих. І це вигук "тю". OBOZ.UA розбирався, звідки він з’явився, що може означати і де його вживають.

Звідки з’явилось "тю"

Насправді етимологія слова "тю" лишається незрозумілою. Етимологічний словник української мови у 7 томах виводить його від первісного вигуку, який фонематизувався таким чином. Також існує версія про тюркське походження слова, адже у турецькій мові є вигук tüh зі схожим значенням. Проте її достовірність викликає певні сумніви.

Що означає цей вигук

Тлумачні словники вказують, що сфера застосування цього вигуку дуже широка. Його вживають, коли хочуть передати якісь сильні, але не надто позитивні емоції: здивування, невдоволення, розчарування, насмішку, огиду, знецінення тощо.

Також у певному контексті слово можна вживати замість вигуку "тьху!", як коротшу його версію. Наприклад, фраза "тю на тебе!" може бути виявом засудження, закликом схаменутися.

Окремим чином використовують цей вигук мисливці. Так кричать під час заганяння звіра. Вигук означає буквально "держи його".

Якщо подвоїти цей вигук до тю-тю, то так ми висловлюємо сумнів в інтелектуальних здібностях якоїсь людини. В такому разі кажуть: "Він зовсім уже тю-тю".

Чи справді його не вживають росіяни?

Як мінімум нормативним для російської мови цей вигук не є – його не фіксує більшість словників. Проте "тю" можна знайти у тлумачних словниках Даля та Єфремової. Перший трактує його як вигук, який використовується у полюванні або для підкликання худоби і домашньої птиці. Єфремова тлумачить вигук "тю" близько до українського визначення, але маркує як розмовне.

Окремі мовознавці також вказують, що вживання вигуку "тю" росіянами має чітко виражений регіональний характер. В основному він зустрічається у південних говорах. Це пояснюється історичним сусідством та глибоким взаємовпливом з українською мовою. Отже, його можна вважати українізмом.

А де "тю" кажуть в Україні?

Насправді географія вживання цього вигуку дуже широка. Воно є питомим для півночі, сходу, центру та півдня України і дещо рідше трапляється у західних регіонах. Хоча його можна почути і там.

Специфікою вигуку "тю" є те, що його значення залежить від контексту застосування та інтонації, з яким його вимовляють. Скажімо, короткий вигук може бути проявом легкого розчарування, а якщо розтягнути його і промовити досить низько, то це вже буде розчарування глибоке.

І хоча цей вигук належить до розмовної лексики, мовознавці не радять цуратись казати "тю". Слово додає колориту мовленню і виступає своєрідним шиболетом, адже українці, на відміну від іноземців, завжди точно зрозуміють, що малося на увазі під вигуком "тю".

Раніше OBOZ.UA розповідав, як красиво замінити українською запозичений вигук "жесть!"

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.