Перемогти буллінг і бюрократію в школі. Досвід Литви для України

Шкільний учитель повинен бути сучасним. Він повинен бути забезпечений матеріально, але не розмір зарплати – головна умова якісної освіти.

Відео дня

Учитель повинен бути вільний від бюрократичних норм, "начальницького підходу" і "цінних вказівок" згори. Він повинен бути не стільки передавачем знань, скільки партнером і консолідатором школярів.

Про це та багато іншого в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів екс-міністр освіти Литви Гинтарас Степонавічюс, який не перший рік співпрацює з МОН України з питань реформування системи освіти в країні.

– Чим досвід Литви може бути корисний для України? Чим ви готові поділитися?

– Литва є одним з найбільш щирих друзів України в ці нелегкі роки перед обличчям військового конфлікту з Росією. Звичайно ж, позитивні зміни у вашій країні відбудуться, коли друзі будуть допомагати вам і ділитися тими успіхами чи уроками, які ми проходили, будучи країною подібної долі.

Я як людина, що має досвід системних перетворень своєї країни, в останні 3 роки активно залучився в різні проекти перетворень, які відбуваються у вас.

Читайте: Змушують платити гроші: в школі Тернополя розгорівся гучний скандал

В Україні з досить великою групою литовських експертів ми працюємо в багатьох сферах. План реформ України налаштовує на оптимістичний лад. Пані Гриневич вболіває за перетворення. Спілкуючись з її командою, ми розуміємо, що це серйозні не тільки наміри, але й кроки.

– З якими конкретними ініціативами ви приїхали в Україну?

– Перш за все, ми реагуємо на те, що важливо для вас в контексті нової школи України.

Одна з таких сфер – викорінення знущань, або буллінгу в школі. Литва вчилася у скандинавських країн, як долати цю проблему. Ми прийшли до системного вирішення в Литві, ми бачимо, що це дає результат.

Читайте: "Я плакала вдома, хотілося кричати та зламати щось": який буває булінг учителів

– У чому полягає литовське ноу-хау в рішенні проблеми буллінгу?

– Кожна школа в Литві повинна впроваджувати системну програму викорінення буллінгу. Литва прийняла на озброєння 20 найбільш ефективних програм, які існують у світі, і кожна школа вибирає одну з програм, яку вони хочуть впроваджувати. Методології передбачають залучення і батьків, і дітей, і вчителів, а також підтримку професіоналів ззовні.

Ці програми покликані не боротися з фактом буллінгу, а зробити так, щоб таких фактів не було. Тобто це свого роду профілактика. І, звичайно ж, вся школа, починаючи від вчителя, закінчуючи директором і психологом, знають, як реагувати і що робити в разі таких проявів.

Система показала свою ефективність у багатьох країнах, і ми бачимо, що це працює і в Литві. Ситуація змінюється на краще.

– В Україні часто можна почути думку про те, що якість освіти – і середньої, і вищої – падає. Чи згодні ви, що має місце певна тенденція до зниження якості освіти? Якщо так, що з цим робити?

– Це виклик для кожної країни, тому що життя дуже швидко змінюється. Будь-яка країна повинна бути готова до постійних змін і адаптації своєї системи освіти, щоб вона не пасла задніх.

Читайте: У школах і дитсадках України можуть працювати педофіли: юрист вказав на кричущий факт

Ми в Литві теж не зовсім задоволені тим, як у нас розвивається система освіти, але, перш за все, необхідно визначити больові точки. Думаю, в Україні правильно роблять акцент на тому, що вчитель повинен бути сучасним. Зрозуміло, реформа, яку ви проводите в країні, не може дати миттєвих результатів, як і у нас. Але ключовим фактором був і залишається вчитель.

Місія вчителя змінюється. Сьогодні він не є вертикальним передавачем істини і знань. У сучасному світі він стає консолідатором і тим, хто може підвищувати мотивацію дітей.

Ця місія нелегка. Але, бачачи вашу ситуацію, я думаю, що у вас це розуміється правильно. Можливо, дається взнаки брак ресурсів, ще немає критичної маси, щоб все це закрутилося. Але треба терпіти.

Ще один аспект – вища освіта і сегмент тих вузів, які готують майбутніх вчителів. Ми в Литві інтегрували наші педагогічні вузи в найсильніші університети, вони стали частиною національних університетів. Ми відмовилися від системи спеціалізованих вузів, ми пішли від цього радянського спадку. Ми концентруємо підготовку вчителів там, де є найкращі викладачі, де ми можемо залучати зарубіжних викладачів.

Читайте: Дев’ять з десяти батьків сплачують підозрілі внески в українських школах, - дослідження

Щоб кращі учні хотіли бути кращими вчителями, з ними повинні працювати найкращі з найкращих.

– Ви знаєте, що в Україні дуже велика проблема – недостатнє фінансування сфери освіти. Низькі зарплат вчителів, низькі зарплати викладачів університетів. Чи вважаєте ви, що існує пряма залежність між розміром винагороди, яку отримує вчитель, і якістю продукту, який він надає?

– Це важливий, але не єдиний важливий фактор. Наведу приклад Фінляндії. Це країна номер один в Європі за якістю освіти, але не можна сказати, що зарплата вчителів там набагато вище середньої зарплати по країні. Проте, вчитель в Фінляндії – дуже престижна професія.

Наші вчителі кажуть: зарплата важлива, але важливі також умови роботи. Школа самостійна настільки, наскільки вчитель в ній не втиснутий у вузькі рамки викладання предмета.

Наведу ще один приклад. Бюрократія в школах вбиває багато часу не тільки директорів, а й вчителів. Коли я був міністром в Литві, в 2008 році я скасував половину паперів в наших школах, ми також надали свободу школам самостійно вирішувати, потрібні їм ці папери чи ні.

Читайте: Шість чи сім? Експерти розповіли, у скільки років віддавати дитину до школи

Поряд з цим ті люди, які відповідальні за освіту на рівні міста, області або міністерства виконують функції не контролерів, а помічників. У нас змінюється філософія. До речі, людський фактор закладений і в українському законі.

Начальницький підхід і цінні вказівки вже не потрібні. Сама школа, а не якийсь централізований орган, краще знає, що потрібно для її дітей. Це свого роду децентралізація і зміцнення самостійності школи.

– Сьогодні в Україні вчитель не мотивований. У тому числі не мотивована і молодь, яка закінчує педагогічні вузи. У школах багато вчителів з досвідом роботи ще в радянських школах. Як слід працювати з людьми з радянського минулого, як зробити так, щоб вони викладали по-новому?

– І в Києві, і в маленьких населених пунктах я зустрічаю дуже багато директорів шкіл і вчителів, які дійсно вболівають за справу. У них горять очі, вони відкриті до змін. Багатьом з них треба просто допомогти, підтримати, дати їм інструменти, нові методи навчання.

Читайте: Що робити вчителю під час відпустки? Кумедні поради

При міністерстві освіти вже існує коаліція партнерів України, в тому числі Литва, які допомагають і в переозброєнні вчителів сучасними методами.

Що робити з тими, хто не бажає змінюватися, незважаючи на допомогу, яку держава готова їм надати? Можливо, перекваліфікація в інші сфери. Але, звичайно ж, зміни повинні відбуватися поступово. Освіта – не та сфера, де можна очікувати миттєвих змін.

Так, зарплати маленькі, фінансування недостатнє, але в Литві ми прийшли до висновку, що треба ефективно працювати з існуючими ресурсами. Це ненормально, коли в маленьких школах в одному класі навчаються діти 3, 4, 5 років навчання. Якісної освіти там не буде. Дітям необхідно створювати умови хоча б для під'їзду до іншої школи, де більш високий рівень освіти. Інфраструктура шкіл – один з найбільших резервів.

– Обсяг інформації зростає щороку, навчальні програми постійно переглядаються і доповнюються, термін середньої освіти також зростає. Здається, що цей процес стає неконтрольованим. Ви не вважаєте, що ще в початковій школі можна було б провести диференціацію дітей на гуманітаріїв і тих, хто більш схильний до точних наук, скорегувати і скоротити навчальні програми під їхні потреби?

– Я принципово з цим не згоден. Ми пробували таку профілізацію, і вона себе зовсім не виправдала. Ми зазнали фіаско.

Читайте: В Україні ввели меморандум для вчителів, батьків та школярів

Школа, загальна освіта не є тим місцем, де діти повинні орієнтуватися на вузьке освіту. Це відбувається через неформальну освіту, це відбувається пізніше, коли вони обирають професію. У школі діти повинні отримати основи для майбутнього життя.

– Чи вважаєте ви, що, крім освіти, школа повинна ще й виховувати? Чи потрібно викладати в школі релігію?

– Розуміння цінностей дуже важливо в розвитку людини, і роль школи в цьому дуже важлива. Критичне мислення має формуватися в школі. Я вже говорив про нову роль вчителя не як передавача знань, а в більшій мірі партнера і консолидатора.

Викладання релігії в школі повинно бути за вибором батьків, тим більше коли ми говоримо про державні або муніципальні школи. У Литві існує багато шкіл релігійного спрямування. У нас були муніципальні школи з релігійним напрямком, але ми відмовилися від цього.

Читайте: Зарплати вчителів підвищилися майже вдвічі – Гройсман

У той же час ми підтримуємо релігійні школи. Католицькі приватні школи в Литві надають дуже якісну освіту.