МоваЯзык

/ Блоги - Новини Моя Школа

Полювання на абітурієнта: приватні ВУЗи набиратимуть на бюджет

Гроші на студентів, а не на ВУЗи – нова стратегія чи перестановка доданків задля помпезності?

Вже зараз колишні одинадцятикласники приміряють на себе нові ролі – абітурієнтів. Вершиною айсбергу в океані переживань з підготовки до ЗНО, звичайно, є омріяний бюджет. Ми звикли, що цей “лакмусовий папірець” доступний в державних вищих закладах освіти. А от можливість набирати студентів на бюджет приватним ВУЗам випадає вперше. Та що це принципово міняє для вітчизняної освітньої системи та майбутнього покоління зокрема? Яка користь від такої новини? Та чи допоможе законопроект схвалений Кабміном поставити освіту на якісно нові рейки або просто “пофарбує” старі золотистою фарбою для естетичної насолоди? Спробуємо зануритися…

Хитросплетіння і перспективи

Відповідний законопроект має відкрити новий механізм фінансування вищої школи. Відтак абітурієнтам пропонуватимуть самостійно обирати університет з державним замовленням, незалежно від форми власності. Чи це гарний варіант? Безумовно так! Кошти “ходитимуть” за студентами, а не за вишами, що надважливо для розвитку студоцентричності і подоланні корупції.

На перший погляд, більша палітра варіантів – більша конкуренція, а отже і очікуване покращення рівня освіти. В середньостроковій перспективі такий крок, можливо, стане каталізатором для нових можливостей, а відповідно і працевлаштування майбутніх випускників. Щоправда, ключове слово – “можливо”.

То ж чи стане? І чи достатньо тільки цих нововведень?

Повертаємось до казуїстики законопроекту. Йдеться про підвищення ефективності розподілу безоплатних місць. Крім цього обіцяють рівноправність ВУЗів, яка знівелює упередженість до приватних ВЗО і допоможе їм розвиватись і виборювати на рівних “місце під сонцем”.

Але це не рівність заради рівності всіх, це вирівнювання можливостей, адже кількість розподілених бюджетних місць на університет залежатиме від затребуваності закладу, а також попиту серед вступників.

Процедура залучення держкоштів нехитра…

Перший крок – подача заявки на відкриття відповідного доступу до Єдиної державної бази з питань освіти. А далі приватні ВУЗи, які отримають квоту на бюджетні місця, повинні дотримуватися норм законодавства про так звану індикативну собівартість.

Складне формулювання, правда?

На практиці – все просто. Ціна контракту не повинна бути нижчою або вищою за встановлені державою межі. Відтак мінімальна вартість навчання не повинна перевищувати три середні зарплати по області.

До слова, приватні виші зможуть залучати держзамовлення на весь перелік спеціальностей та рівні і форми навчання. Але на початках – бюджетні місця пропонуватимуть лише бакалаврам.

Таким чином, буде досягнуто паритет у питанні “батога і пряника”. Державні та комунальні ВУЗи залишатимуться важливими гравцями, але тепер гратимуть за однакових правил з приватними. З одного боку, держава зможе краще контролювати приватні виші, застосовуючи до них у разі порушень санкції, а з іншого – останні отримають такі бажані для студентів бюджетні місця. А це зробить їх приваблими не лише для вступників із забезпечених родин.

Якщо повернутись до питання вибору закладу – кількість не завжди тотожна якості. Тому і недивно, що питання про скорочення вишів давно стоїть перед профільним міністерством. Адже засилля вишів знецінює вищу освіту. Зараз для багатьох ВУЗів в Україні критерієм успішності є велика кількість студентів, що змушує перших працювати на утримання останніх.

Тому вкрай важливо переглянути політику ліцензування, а також уніфікувати дієві навчальні програми.

Побудова здорової конкуренції між вишами.

Свого часу саме приватні ВУЗи попросили зменшити поріг балів для вступу, аби приймати вступників до студентських лав з мінімальними рівнями знань та, закриваючи прогалини недоборів. На жаль, реалії такі, що тепер цим зловживає кожен другий приватний ВУЗ, набираючи на вищу освіту навіть вступників без ЗНО.

Які ж переваги такої конкуренції? Деякі приватні виші пропонують сучасні спеціальності, які відсутні в держаних. Так, скажімо, в популярному у молоді приватному університеті культури Михайла Поплавського – КУКу відкрито набір на спеціальність "Акули PR" та кафедра "Щастя". Фантазувати про акулячих студентів і щасливих професорів можна безперервно. Водночас, подібна палітра професій дає можливість зрощувати фахівців для новаційних галузей, де їх дуже бракує.

Висновки

Ідея надати приватним ВУЗам місця з державним замовленням не нова. Ще в 2016 Міністерство освіти і науки "тримало на олівці" таку ініціативу, але і досі вона залишається на папері.

Як буде цього разу? Покаже час.

Але варто пам’ятати, що, навіть за успішної реалізації, цей законопроект не змінить ситуацію кардинально, оскільки розмови про комерційність ВУЗів надто перебільшені з огляду на витрати, які покладені на вищу школу.

Що ж маємо у підсумку?

  • Законопроект створює рівність між ЗВО та розширює вибір абітурієнтів, що робить вступ більш комфортним. Це плюс.

  • Питання покращення якості освіти так і не вирішується, і гарантій тут – жодних. Це мінус.

Попри певні переваги в новації, на перший план необхідно виносити не стільки розподіл бюджетних коштів між закладами, скільки їхню кількість, а також науковий потенціал у вигляді професорсько-викладацького складу та матеріально-технічної бази. Так IT-шника і програміста необхідно озброїти потужним сучасним комп’ютером з інтерактивними платформами та вільним доступом до світової павутини. А, скажімо, майбутнього кінорежисера або тележурналіста не затьмарювати критикою класичного кіно і телепрограм, а радше занурити в процес виробництва з усіма наявними технічними засобами та прогресивними методиками. Іншими словами – “треба піклуватися не про те, що гасити першим ділом на пожежі, а чим і як вступати в двобій із вогнем".

Отже, докорінних змін вища освіта таки потребує. Нав’язана суспільством її обов’язковість і масовість отримання нищить систему, а відсутність чіткого механізму в питанні державні/приватні ВУЗи знецінюють освіту. Виправити ситуацію може скорочення кількості ЗВО та рівні умови для вишів різного типу власності. Це повинно збільшити стипендії та зарплати, що і стане каталізатором явища “Достойна винагорода для достойних освітян!”

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Місце
Тег
0
Коментарі
13
13
Смішно
15
Цікаво
0
Сумно
6
Треш