Відео дняПовість минулих літ: історія написання та головні події з твору
Повість минулих літ або Повість временних літ – це літопис, створений у Києві на початку ХІІ століття. Це перша у Київській Русі історична та літературна пам'ятка. У первісному вигляді літопис до нас не дійшов, але був переписаний на початку ХV століття і зберігся в кількох копіях.
Відео дняУ стародавному рукописному творі Нестор-літописець розповідає про:
хрещення княгині Ольги;
історію православ'я на Русі у найважливіших моментах його становлення;
історію східних слов'ян та князівської влади;
виникнення слов'янської писемності.
Подобається вивчати Київську Русь? Інші періоди історії України не менш цікаві. Наприклад, детальніше про українські землі в XVI столітті читайте в підручнику з історії України за 8 клас В.С. Власова.
Історія написання "Повісті минулих літ"
Дотепер не відомо, коли на Русі почалося літописання. Проте серед науковців популярна гіпотеза академіка О. Шахматова, згідно з якою у 1034-1044 рр. було складено найдавніше Київське літописне зведення. У ньому містились інформація про становлення Русі та її хрещення. Близько 1073 року у Києво-Печерському монастирі було завершено Перше Києво-Печерське зведення. І вже пізніше, у 1093-1095 рр., на основі цього зведення було укладено ще одне, яке у свою чергу стало основою для твору Нестора.
Існує легенда, що Нестора відправили послушником розбирати й упорядковувати рукописи. Він побачив хаос у хронології подій і вирішив все упорядкувати та дописати свої відомості, очевидцем яких був.
Існували ще дві редакції "Повісті минулих літ". Другу створив ігумен Видубицького монастиря Сильвестр на замовлення Володимира Мономаха в 1116 році. Третю написав невідомий книжник на замовлення сина Володимира Мстислава Мономаха. Найвдалішою прийнято вважати саме редакцію Нестора Літописця.
Оригінал "Повісті минулих літ" до нашого часу не зберігся, проте відомі пізні списки XIV-XV століття – це переписані варіанти з інших джерел. Найдавнішими вважають Лаврентіївський (1377 р.) та Іпатіївський (XV ст.) списки. Перший здобув свою назву від імені переписувача – ченця Лаврентія, а інший було знайдено в Іпатіївському монастирі.
За зразками "Повісті минулих літ" склалися Київський (про події XII ст.) та Галицько-Волинський літописи (про події XIII ст.). У сукупності три літописи називають "Літописом руським", де розповідається про події часів Київської Русі.
Якщо вам потрібно виконати домашнє завдання чи написати контрольну роботу, то шукайте вже все написане в розділі "ГДЗ та відповіді з історії України за 7 клас".
Автор "Повісті минулих літ"
Літопис створювався впродовж багатьох років різними митцями, але на початку XII століття завершив, упорядкував і дав назву твору монах Києво-Печервського монастиря – Нестор, який також є автором Житія св. Феодосія та "Чтенія про Бориса і Гліба". У пізньому Хлєбніковському списку XVI століття згадується про Нестора-літописця: "Повести врѣменных лѣт Нестера черноризца Феодосьева манастиря Печерьскаго […]".
Щодо біографії автора літопису, то народився Нестор-літописець в 1056 році в Києві. У 17 років він прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його засновник монастиря преподобний Феодосій. Невдовзі юнак перевершив найвидатніших старців і зробив книжкову справу змістом всього свого життя. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона.
Преподобний Нестор належав до найосвіченіших людей Київської Русі кінця XI-початку XII століття. Він мав виняткові здібності до історії, літератури та досконало володів грецькою мовою.
"Повість минулих літ" про християнство
У "Повісті минулих літ" перед історією про прийняття християнства у 988 році князем Володимиром розповідається про "вибір віри". Найбільше акцентується увага саме на візантійському християнстві, а про іслам, юдаїзм та інші віри згадується рідко. Згодом Володимир розіслав посланців до різних країн, щоб остаточно впевнитися у правильності вибору.
Чи це щедрі дари Візантії переконали князя, чи те, що його бабуся Ольга була християнкою, але було вирішено, що Русь потрібно хрестити. Після того, як Володимир захопив грецьке місто Корсунь, він відправив послів до Візантії з проханням одружитися на сестрі імператора Василія II. Інакше – пообіцяв взяти в облогу місто і катувати спрагою та голодом.
Цесарі візантійські були розгублені. Вони казали, що не віддадуть християнську сестру за язичника, і запропонували Володимиру охреститись. Тоді князь відповів: "Я охрещусь, адже і до цього мені віра ваша була до вподоби, і мужі мої, відвідавши вас, залишилися в захваті".
Охрестився Володимир у церкві святої Софії, що стояла в центрі міста Корсунь. Згодом князь прибув до Києва, велів скинути усіх поганських ідолів, порубати та спалити. Володимир діяв рішуче: він скликав всіх мешканців Києва до Дніпра, а того, хто не прийшов, вважав своїм противником.
"А назавтра вийшов Володимир з попами на Дніпро, і зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі – до грудей. Діти ж (не відходили) од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили, а попи, стоячи, молитви творили" .
Після цього Володимир почав будувати церкви та храми по всій Русі і хрестити людей по всіх містах і селах. Першою кам'яною церквою Київської Русі вважають Десятинну, яку зруйнували монголи в 1240 році.
Цікавить більше дізнатися про реформи інших князів? Тоді обирайте підручник в розділі "Підручники з історії України за 7 клас" та дізнавайтеся цікаву інформацію!
Головні події з твору
1. Заснування Києва
У "Повісті минулих літ" розповідається про плем'я полян, яке було найрозумнішим серед інших племен. І були три брати-поляни: Кий, Щек, Хорив і їхня сестра Либідь.
"Сидів Кий на горі, де тепер Боричів узвіз. Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. Хорив – на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата і назвали його Київ. Був коло міста ліс великий, і ловився там всякий звір."
2. Князювання Олега Віщого
Олег Віщий вперше згадується в літописі в зв’язку зі смертю Рюрика: "Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був із його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий".
Далі Нестор розповідає про те, як Олег обманом убив Аскольда й Діра і завоював Київ. У 883-885 рр. він приєднав до Києва деревлян, сіверян, радимичів та інші племена.
У 907 році пішов Олег на Константинополь. Тоді він вперше поставив кораблі на колеса, з попутним вітром напнули вітрила і пішли з боку моря до міста. Далі подається перший текст торгового договору Київської Русі з греками.
Згідно з "Повістю минулих літ", у 912 році Олег уклав другу текст торгову угоду з греками і помер від власного коня. А детальніше дізнатися про легенду про смерть князя Олега ви зможете завдяки підручнику з історії України за 7 клас В.С. Власова.
3. Помста княгині Ольги деревлянам
Чоловіка княгині Ольги – князя Ігоря Рюриковича – вбили деревляни через непомірний збір данини. Після цього деревляни захотіли віддати Ольгу заміж за князя Мала і послали 20 мужів до Києва. Коли пристали деревляни до берега під Боричевим узвозом, тоді Ольга сказала, що їм зроблять велику честь, понесуть у човнах на гору, а сама звеліла викопати велику й глибоку яму на дворі. Понесли їх у човні і принесли у двір до Ольги. Тоді княгиня звеліла засипати їх живими.
Вдруге деревляни послали своїх мужів. Ольга звеліла приготувати їм омовіння, кажучи так: "Помившись, прийдіть до мене". Вони почали митися, як за ними зачинили піч. І в тому вогні згоріли всі.
Після Ольга ще двічі помстилася деревлянам на їхній землі. Перший раз – пригостила древлян, а коли ті напилися, звеліла їх убити. Другий раз – у 946 році вона зібрала військо, пішла на древлян війною, перемогла та взяла в облогу Іскоростень. Ціле літо вони тримали місто, і Ольга запропонувала, щоб від кожного двора дали по три голуби і по три горобця. Древляни з радістю погодилися. Тоді Ольга звеліла воякам кожному голубові й горобцеві прив’язати трут. Коли смеркалося, відпустили вони птахів, і ті полетіли в свої гнізда. Тоді всі двори були спалені.
Сподобалось читати про історію України? Ви можете ще й слухати і переглядати її! Переходьте в розділ "Онлайн уроки за 7 клас з історії України" та вивчайте такі теми, як "Кревська унія", "Інкорпорація руських удільних князівств", "Галицько-Волинська держава" та багато інших.