Працює ще з часів Брежнєва: директорка ліцею в Житомирі зобов'язала учнів носити шкільну форму, мер назвав це булінгом
У ліцеї Житомира директорка змусила учнів носити шкільну форму і перевіряла, чи дотримуються вони дрескоду. Міський голова Сергій Сухомлин запевнив, що таку поведінку можна трактувати як булінг, у той час як освітній омбудсмен Сергій Горбачов був вражений, що керівниця навчального закладу працює в ньому ще з часів Леоніда Брежнєва.
Учні ліцею відзняли процес перевірки наявності шкільної форми та виклали відео у соцмережі, повідомляє Суспільне. Під публікацією зібралась велика кількість коментарів від батьків школярів, які потрапили і до захисника освітніх прав.
Сама директорка якось коментувати ситуацію відмовилася. За словами Горбачова, дивуватися, що в навчальному закладі така увага до шкільної форми, немає чого, адже керівниця обіймає адміністративну посаду протягом останніх 40 років.
Тепер на заклад освіти чекає перевірка. За словами міського голови Сергія Сухомлина, ситуацію, коли директорка ліцею змушує учнів носити шкільну форму, можна трактувати як булінг. Він запевнив, що нині проводять службове розслідування щодо цього факту.
Школярі та їхні батьки розповідають, що розуміють правила зовнішнього вигляду в навчальному закладі, проте не зрозуміло, чому хлопці мають ходити у піджаках, а дівчата у спідницях. Зокрема, батьки школярок наголошують, що сидіти в бомбосховищах у панчохах та спідницях неприйнятно.
Експерт із питань організації та розвитку шкільної освіти Сергій Дятленко зауважує, що в Україні шкільну форму офіційно скасували у 2019 році. Він зазначає, що нормативні документи не встановлюють вимог щодо уніфікованої шкільної форми одягу. Головна умова – це належний зовнішній вигляд та відповідність одягу порі року. Якщо ж у навчальному закладі вирішують впровадити уніформу – вона має бути узгоджена з батьківським колективом, в іншому випадку – рішення не має юридичної сили.
Сергій Горбачов наголошує, що однією із причин виникнення таких обставин є, зокрема, і те, що на Житомирщині скасували конкурс на посади директорів. За його словами, призначення отримали ті, кого вважали зручними, ймовірно, що в такий список потрапила і керівниця 27-го ліцею.
Зокрема, він наголосив і на тому, що під час воєнного стану такі конкурси проводити не обов’язково, але вони й не заборонені.
"Якщо Житомирська міська рада та департамент освіти хочуть подбати про нормальне управління закладами освіти, то вони мають провести конкурси і створити конкурентне та змагальне середовище для відбору людей на ці посади", — резюмував Сергій Горбачов.
Представниця "Правозахисної громадської спілки "Освіту — в законне русло" Наталія Слободянюк розповідає, що половина житомирських ліцеїв мають директорів пенсійного віку. За її словами, три роки тому з керівниками таких закладів уклади строкові договори на рік. У червні 2021 року в тих школах мали провести конкурси, але не провели.
Такий відбір забезпечує прихід нових людей, яким надає перевагу громада і до яких є довіра. Зокрема, у 2018 році було проведено декілька таких заходів, які сприяли появі нових амбіційних людей, зазначає Слободянюк. За її словами, під час пандемії коронавірусу міськвиконком ухвалив рішення змінити умови проведення цих конкурсів.
Зі свого боку Сергій Сухомлин пояснив, що конкурси на посади директорів ліцеїв не проводять, бо немає охочих брати у них участь. Одна з причин, за словами очільника міста, чому конкурентний відбір знизив свою актуальність, – люди не хочуть йти на посаду директора. Відповідальність і навантаження на посаді висока, а оплата – менша за оклад вчителя.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, як реагувати батькам, якщо вчитель виганяє учня з уроку.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!