Професія для "невдах": чому падає престиж учителів

"Великий учитель надихає" — письменник Вільям Артур Ворд знає, про що говорить. Одне лиш питання: чому ж роль того, хто надихає, сьогодні викликає стільки зневаги? Сьогодні в блозі Pro.Школу я хочу згадати престиж професії вчителів.

За даними ЮНЕСКО, ще в 70-х роках у світі налічували близько 16 мільйонів учителів, сьогодні їх кількість значно перевалює за 60 мільйонів. Про що це говорить? Що шкіл відкривається усе більше, діти можуть вчитися навіть у віддалених селах Африки, Латинської Америки, Азії, а волонтери та відчайдухи змінюють ситуацію в світі коштом свого часу та досвіду. Але спитайте середньостатистичного киянина, що він думає про професію вчителя і він відповість – "це не престижна професія".

Безжальна статистика

Кадрові агенції 2015 року проводили чергове опитування про найпрестижніші професії в Україні. Учителі посіли четверте місце, щоправда, у рейтингу найменш престижних професій. Сьогодні ситуація не надто змінилася. Згадати хоча б результати опитування, яке проводила "Освіторія" 2017 року, щоб вивчити повагу до професії педагога. Тоді дані про ставлення до вчителів кардинально відрізнялися по регіонах країни: кожен другий киянин не вважав учителів важливими, а от у східних областях майже 85% стверджували, що це професія, яка викликає повагу. Подібні результати показали і опитування на Заході країни.

Читайте: "Я плакала вдома, хотілося кричати та зламати щось": який буває булінг учителів

Про ще це свідчить? Логічно, що ситуація з повагою до вчителів буде відрізнятися в містах-мільйонниках та селах. І якщо для сільської місцевості професія вчителя вважається досить гідним майбутнім, для жителя мегаполісу така перспектива видається смішною. Чому так? Бо у великих містах мешканці мають значно більше соціальних зв’язків, кількість їх контактів щоразу зростає, а значить – і доступ до різної інформації. Навіщо учителі, якщо ми живемо в добу Google та штучного інтелекту?

"Професія вчителя мені видається якось безглуздою сьогодні – усе можна вивчити самому, а дійсно крутих учителів мало. Думаю, необхідно змінювати щось в самій освіті педінститутів та в школах" — Анна, учениця 11 класу

Хто обирає бути вчителем

За даними "Глобального індексу статусу вчителів" (а це результат дослідження престижу професії в 21 країнах світу фондом Varkey GEMS Foundation) найбільше поважають педагогів у Китаї. До першої десятки країн, де молодь зовсім не проти стати вчителем – Південна Корея, Нова Зеландія, Туреччина та Сінгапур. А от в Бразилії та Ізраїлі професія вчителя означає майже те саме, що бути служницею. Це категорія персоналу та тих, хто має виконувати чужі забаганки та догоджати. В Україні ж професія втратила свою повагу не в останню чергу через низькі зарплати. Звісно, реформа НУШ поставила на меті змінити цю ситуацію. Але поки ці зміни вкоріняться в нашій системі освіти, народиться, певно, нове покоління вчителів.

Чому ж ми дивуємося, коли серед студентів педагогічних вишів практично не залишається щирих учителів "ентузіастів" та фанатів справи? Як правило, стати вчителем вирішують тоді, як не вдалося вступити до обраного університету, взагалі немає кращих перспектив, або здається, що така професія хоч якось гарантує стабільне робоче місце. Зрозуміла робота, певні привілеї – це в першу чергу приваблює випускників з маленьких міст та особливо сільської місцевості. Адже робочих місць досить обмаль і влаштувати своє майбутнє в школі видається значно легше, ніж будь-де. Враховуючи брак кадрів в Україні, професія вчителів приваблює молодь, яка не знає, куди себе подіти.

Так і стається, що дітей вчать ті, хто не обирав бути вчителем, а просто пішов шляхом найменшого опору, хто не має більше вибору та економічних перспектив. Професія, яка так сильно впливає на майбутнє всієї країни, загнана в глухий кут. Адже вчителями стають люди, які не мають ані бажання вчити, ані талантів, ані гідних знань, ані мотивації.

"З нашого класу половина пішла в пед. А що ще можна зробити, якщо на філолога чи журналіста треба гроші або такі знання, яких в нашій школі не давали. У мене був вибір, або піти в педагогічний, або на перукаря. Ця професія мене приваблювала більше, але там потрібно було заплатити більше" – Ілона, студентка 4-го курсу педінституту

"У школах бракує вчителів, ніхто не погодиться йти на такі гроші та ще й вигрібати таке навантаження. І так, ми намагаємося якось підбирати персонал, але насправді, гідних учителів дуже і дуже мало. Доводиться брати спеціалістів, які часто не мають ані досвіду, ані особливого зацікавлення в роботі" – Тетяна, директор загальноосвітньої школи в районі

Чи є рецепт престижу та як врятувати професію

Кожен третій випускник столичної школи називає професію вчителя нецікавою і безперспективною. У селах історія, звісно, дещо інша – там лише 28% вважають, що за фахом учителя немає ніякого майбутнього. Але погляньмо на реальність? Звісно, в епоху цифрового буму та дистанційного навчання можна вважати, що самоосвіта стала конкурентом освіті традиційній. Але насправді, майбутнє – за людьми, які можуть мислити критично, які вміють знаходити креативні рішення, аналізувати та обирати інформацію, працювати з командою та комунікувати на рівні президентів віце-компаній. Звучить занадто? Але вже сьогодні методи нової школи вчать дітей саме цьому. Сучасні вчителі використовують нові методики, розвивають в дітях допитливість, критичність, залучають технології до уроків та фантазують над домашніми завданнями.

Схоже на фантастику? Але стара система освіти дійсно відживає себе і за технологією Мойсея нам не дуже довго блукати по пустелі радянської традиції. Але те, що ми можемо зробити вже сьогодні, щоб підштовхнути нову генерацію вчителів – це підвищувати градус поваги до професії. І починати варто з підтримки самих учителів, співпраці батьківських комітетів та школи, психологічної та юридичної підтримки педагогів, перерахувань зарплат та покращення умов праці.

Якщо минулого разу в блозі ми говорили про булінг молодих учителів, сьогодні хочеться змінювати не лише стосунки в школі, а й повернути повагу до професії. Фонд Максима Степанова запусти проєкт безкоштовної онлайн-консультації вчителів, аби полегшити роботу та допомогти розв'язувати питання, які заважають працювати в комфорті. Якщо ми зможемо змінити будні вчителів, захистити їх та допомогти розвивати свої навички і таланти, ми зможемо змінити не лише освіту, а й майбутнє дітей та країни.