Освітня консультантка Марʼяна Калабухова звернулася до випускників шкіл в Україні та їхніх батьків через вступ до європейських закладів вищої освіти. Зокрема, вона розповіла, що кожен з напрямків навчання по всьому світу має внутрішній тест, який потрібно скласти абітурієнтам, щоб потрапити до університету.

Відео дня

У дописі в Facebook Калабухова зазначає, що для вступу в кращі іноземні виші, діти повинні вчити в старшій школі спеціалізований профіль. Натомість українським одинадцятикласнкам часто недостатньо навіть 70% гуманітарних дисциплін для того, щоб вступити на гуманітарний факультет в університет за кордоном.

За її словами, профілі іноземної старшої школи дуже складні та вибіркові. Проте саме таким чином можна забезпечити успіх у майбутньому конкурсі на вступ. Крім того, старшокласники вивчають тільки ті предмети, напрямок яких збираються опановувати й здобувати за ним вищу освіту.

"Світовий трек старшої школи дуже складний і селективний. Але тільки так можна забезпечити хоч якийсь успіх в майбутньому конкурсі. Нічого зайвого в старших класах діти не вчать. Тільки те, що збираються освоювати і з чим будуть вступати надалі, і як варіант "план Б". Думати, що 11 класу інородної навчальної системи достатньо, це дуже сміливий крок. Ні, вкрай недостатньо", – пише Калабухова.

За її словами, навчання у спецшколах та армія репетиторів може допомогти просунутися академічно, проте в інших секторах може бути провал. Натомість, допомогою в цьому можуть стати додаткові курси коледжу та години практики, які підтягнуть професійні навички.

Фахівчиня також підкреслює, що якщо українська школа перейде на 12 років навчання, проте заклади освіти не спеціалізують, а діти продовжуватимуть вивчати 80% того, що не стосується їхнього майбутнього профілю, додавання ще одного року немає сенсу.

Вона зауважує, що у разі відсутності спеціалізації, підготовки до когнітивних та тестів з критичного мислення, старша школа стає імітацієї й не матиме ніякої схожості з європейською системою освіти.

Експертка навела у приклад екзамени, які складають в іноземних вишах при вступі на різні спеціальності. Так, наприклад, на архітектурні напрямки, абітурієнти повинні відповісти на 50 питань за 100 хвилин. До них включені різні дисципліни, як-то логіка, розуміння тексту, історія, креслення, математика і фізика, а подекуди враховується механіка та геометрія. Крім того, до тестування може додаватися і творчий конкурс.

Медичний іспит фахівчиня запропонувала розглянути на прикладі австрійського формату. За її словами, саме ця галузь стає найжорстокішим фільтром у Європі через неймовірну тривалість і комплексність. Він триває 6-8 годин, складається з завдань з математики, фізики, біології, хімії, перевірці когнітивних здібностей, розуміння тексту, соціально-емоційного інтелекту тощо.

На інженерні спеціальності вступникам потрібно скласти математику та логіку, які складають 60% тесту, а також мати здатність швидко аналізувати технічне завдання. При цьому, іспит проводиться на компʼютері й має обмеження в часі – відповідь на одне питання становить приблизно 1,5–2 хвилини.

За словами Калабухової, до подібних іспитів дітей за кордоном тренують 2–3 роки старшої школи для того, щоб лише мати шанс пройти випробування, натомість гарантій, що вони дійсно їх складуть немає.

Раніше OBOZ.UA розповідав хто з абітурієнтів може не складати НМТ у 2026 році.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!