Реформа старшої школи: чому МОН дозволило ліцеям залишати початкові класи і чи не зруйнує це НУШ
Академічні ліцеї зможуть залишати у своїй структурі початкову та базову школу, як виняток. Помʼякшення вимог ініціювали на запит громад, які побоюються, що за нинішньої демографічної ситуації виконати всі вимоги щодо створення окремих ліцеїв буде складно.
Про це розповів міністр освіти та науки Оксен Лісовий в інтервʼю Осіторія.Медіа. Він висловив сподівання, що громади не будуть зловживати такими можливостями.
"Чи будуть зловживати? Сподіваюся, що ні, але точно частина громад скористається цією можливістю, саме на їхню вимогу ми й робили це пом’якшення", – зазначив Лісовий.
Реформа відбувається в умовах демографічного спаду, тому мережа ліцеїв не може залишатися сталою й потребуватиме постійного коригування відповідно до кількості дітей у громадах. Крім скорочення кількості дітей, є практичні проблеми, які впливають на рішення місцевої влади. Серед них стан доріг і транспортна доступність, адже у багатьох громадах діти змушені добиратися до майбутніх ліцеїв із сусідніх населених пунктів. У разі роботи транспортної інфрастуктури неналежним чином або поганому стані доріг, це може створювати серйозні труднощі для організації навчання. Саме тому освітнє відомство вирішило надати громадам більше гнучкості у перехідному етапі.
Попри такі помʼякшення вимог, МОН не відмовляється від базових критеріїв, які мають забезпечити якісну профільну освіту. Так, згідно з чинним Положенням про ліцей, заклад повинен забезпечувати:
- щонайменше два класи на кожній паралелі;
- як мінімум три профілі навчання.
За словами Оксена Лісового, навіть ці вимоги є компромісними, тоді як головна ідея реформи залишається незмінною – створити сучасну старшу школу, у якій учні й учениці матимуть реальний вибір профілів, ширші можливості для індивідуальної освітньої траєкторії та якісні умови для навчання
"Два класи й три профілі, мінімум, про які йдеться в положенні, – це те обмеження, яке не передбачає ідеальну сучасну економічну ситуацію. Очевидно, що треба мати більший контингент, але це компроміс", – зазначив Лісовий.
Він підкреслив, що попри помʼякшення деяких вимог, курс реформи Нової української школи залишається незмінним, а сам компроміс розглядають не як вихід від задуму реформи, а як тимчасовий механізм адаптації до демографічних і місцевих викликів. Лісовий вказав, що ліцеї й надалі мають забезпечувати профільну середню освіту, пропонувати школярам різні напрями навчання та функціонувати як окремі юридичні особи. На його думку, після запуску нової системи багато громад можуть самостійно повернутися до ідеї відокремлених ліцеїв, коли побачать переваги на практиці.
"Ця ситуація буде динамічна і, відповідно, у перспективі хтось буде ухвалювати рішення виходити на відокремлення ліцеїв. Коли ми все це запустимо й покажемо різницю батькам, я думаю, що багато з них будуть самі вимагати відокремлення ліцеїв", – підкреслив міністр освіти.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що батьків спантеличило дослідження щодо реформи профільної школи.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!