Риси характеру, які ми передаємо дітям у спадок

Як би ми не старалися правильно виховувати наших дітей, далеко не завжди наші надії бувають виправдані. Ні-ні, та й з'ясується, що школяр далеко не самий добрий і турботливий, попри те, що росте в благополучній родині. Звідкись раптом з'являються риси характеру, що призводять батьків в замішання і змушують всерйоз задуматися про те, що ж вони роблять не так.

Відео дня

Безумовно, багато що залежить від виховання і якщо з дитинства дитина жила в атмосфері цілковитого обожнювання, не варто чекати, що звикнувши до ролі короля вона раптом виросте турботливою і лагідною. Однак, навіть при дуже суворому вихованні батьки часто не розуміють, що вони роблять не так.

Насправді, все дуже просто: батькам просто потрібно згадати як вони вели себе, коли їм було стільки років, як зараз їхній дитині. Гени - річ серйозна і з ним неможливо сперечатися. Якщо у дитини є генетична схильність до бродяжництва, брехні, злодійства, алкоголізму і т.ін. - ви можете щосили намагатися утримати її на короткому повідку і контролювати кожен її крок. Однак, дитина буде в постійній зоні ризику, оскільки гени сильніші за будь-яке виховання.

Отже, які риси характеру ми передаємо дітям у спадок:

Лінь

Як не парадоксально, але якщо ви в дитинстві були ледащо, жлдні аргументи та доводи не допоможуть вашій дитині стати трудоголіком. На жаль, але лінь передається у спадок, тому, перш ніж сварити дитину або займатися самобичуванням нарікаючи на те, що ви не так виховали малого, згадайте, що в подібній ситуації робили ваші батьки.

Доброта

Як правило, у добрих батьків народжуються такі ж добрі діти. Ясна річ, що левова частка тут залежить від виховання і постійного наочного прикладу, однак, гени також відіграють далеко не останню роль. Річ у тім, що в організмі людини виробляється гормон окситоцин. Цей гормон ще називають гормоном щастя. Саме кількість виробленого гормону і визначає схильність людини до прояву добрих вчинків.

Уважність і здатність до точних наук

Уважність і здатність до точних наук, як втім і здатність до вивчення іноземних мов - це те, чим ми нагороджуємо наших дітей ще під час їх зачаття. Як би ми не намагалися дати дітям хорошу освіту і скільки репетиторів ми не найняли б, але якщо ми самі в їхньому віці ледве отримували трійки, не варто очікувати від дитини запаморочливих успіхів.