Що таке хібукі-терапія та як собака з сумними очима може допомогти травмованим дітям. Досвід Ізраїлю
В Ізраїлі для допомоги дітям долати тривожні стани, які виникають в умовах війни, використовують методику під назвою хібукі-терапія. Хібукі – ім’я іграшкового собаки-обіймаки з довгими лапами та сумними очима. Лапи мають липучки – дитина може бути нерозлучною з іграшкою і одночасно робити свої справи.
В Україні також активно застосовують цю методику, адже мільйони маленьких українців сьогодні травмовані війною. Навчання в Ізраїлі та Європі щодо застосування хібукі-терапії пройшли кілька команд українських освітян та психологів, йдеться у статті НУШ.
У школах України цей метод уже застосовується як психологічний та педагогічний інструмент.
Терапія полягає в тому, що дитина переносить на іграшку свої переживання і страхи. Говорячи від імені песика дитина не замикається на своїй психотравмі, а розповідає про переживання та почуття. У неї формується досвід розуміння свого стану та потреб, піклування про себе через хібукі.
Кожна деталь у хібукі має значення – наприклад, сумні очі собаки дозволяють дитині асоціювати себе з іграшкою та переносити на неї свої страхи й переживання, а маленький розмір іграшки (що відповідає новонародженому малюкові) дозволяє легко її обіймати й почуватися захищеною.
Психологиня Дафна Шарон-Максімов, одна з творців ідеї хібукі, засновниця методики хібукі-терапії та координаторка програми на міжнародному рівні та, зокрема, в Україні, зазначила, що в Ізраїлі хібукі – державна програма і спочатку вона була розрахована на 1-2 сеанси. Після початку повномасштабної війні в Україні методику доопрацювали до повноцінного терапевтичного методу.
"Хібукі ми супроводжуємо книжками, брошурами, коміксом для дітей та їхніх батьків. Відмінність цієї методики від попередньої – її довготривалість, бо вона призначена на 3-6 місяців. Також є окрема програма "Хібукі-школа", рекомендована на цілий рік постійних занять з іграшкою", – розповіла вона.
За її словами, уже розроблена також і навчальна програма для педагогів, щоб допомогти дітям, які потребують підтримки. Водночас терапія, як пояснила Шарон-Максімов залишається психологам, а завдання педагога – підтримувати легенду.
"Основний принцип хібукі – перенесення фокуса уваги із себе на іграшку. І другий – турбуючись про хібукі, дитина турбується про себе. Наприклад, звучить сирена, і дитина не біжить перелякана в бомбосховище, а бере хібукі й рятує його в укритті, заспокоює", – зазначила психологиня.
Директор Інституту післядипломної освіти Житомирської області Ігор Смагін розповів, що в регіоні нині працюють троє сертифікованих психологів з хібукі-терапії. Одна – у садочку, ще одна – в школі, а третя розробляє методичні рекомендації для навчання викладачів на курсах підвищення кваліфікації.
На базі Наукового ліцею при Житомирській політехніці запущено ще один масштабний проєкт, пов’язаний із хібукі – електронний 3D хібукі.
А у Черкаській області після початку вторгнення РФ хібукі-терапія використовується і у дошкільній ланці, і в початковій та середній школі з активним залученням учителів. Крім того, у регіоні запропоновали імплементувати хібукі до програми НУШ.
"Наприклад, наші діти проводять ранкове коло разом із хібукі, обговорюють із ним запитання, роблять вправи тощо. Якщо дитина травмована або закрита і відмовляється, наприклад, говорити, педагог пропонує їй говорити не від свого імені, а від імені хібукі: як він провів вихідний? де був? що з ним відбулося від часу останньої зустрічі? Більшість дітей включаються в цю гру й починають говорити від імені хібукі. Це і є терапевтичним ефектом", – розповіла Валерія Шинкарьова, регіональна кураторка ізраїльського проєкту "Хібукі-терапія" в Черкаській області, викладачка Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького
Раніше OBOZ.UA розповідав про 6 порад від заможних батьків, як виховати фінансову грамотність у дітей.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!