Шкарлет натякнув, що регіони можуть позбавити грошей на реформу НУШ: що сталося
У 2021 році на місцях витратили менше 50% грошей, передбачених для реалізації реформи "Нова українська школа". Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет не розуміє, чому так відбувається.
Але якщо громадам не потрібна субвенція, її можуть перерозподілити. Про це очільник МОН заявив під час форуму "Нова українська школа 2021: синергія, інтеграція, менеджмент", повідомляє портал НУШ.
За даними міністра, у цьому році місцеві громади використали лише 47,4% субвенції на забезпечення реформи "Нова українська школа". І він таким показником дуже незадоволений.
"Скажіть, будь ласка, кошти вже не потрібні? Ми ходимо від громади до громади, запрошуємо. Постійно ходимо, просимо кошти: "Давайте повернемося до залишків, давайте повернемося до перерозподілу", – обурився Сергій Шкарлет.
Він зазначив, що освоєння грошей жорстко відслідковує Міністерство фінансів. І натякнув, що якщо гроші на реформу громадам не потрібні, їх можуть і забрати.
"Може, якщо не потрібні кошти, то на перерозподіл віддамо в такому випадку?", – сказав Сергій Шкарлет.
Загалом субвенції НУШ у 2021 році склали приблизно 1,4 млрд грн. Однак виплачувати місцевим бюджетам її розпочали із затримкою – перші гроші почали надходити лише в другій половині липня.
Що таке реформа НУШ
НУШ – шкільна реформа, яку розпочала вже колишня очільниця МОН Лілія Гриневич і нині продовжує Сергій Шкарлет. Очікується, що вона завершиться у 2030 році, коли закінчать 12 клас перші випускники НУШ.
Ключова мета реформи – створити школу, "у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті". Одна з головний новацій: подовження навчання у школі до 12 років. Але головне, що за ці 12 років діти мають не лише отримати знання з певних предметів, а й "компетентності":
вільне володіння українською мовою;
здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
вміння навчатися впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.
Яким має бути випускник НУШ
Особистість
Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.
Патріот
Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.
Інноватор
Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
Майже 87% працівників закладів освіти України станом на 29 листопада повністю щеплені проти COVID-19. Протягом останнього тижня темпи вакцинації зростають, – про це повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
У ліцеї №4 Краснограда Харківської області працюють лише три унітази – на понад 550 учнів та ще 100 вчителів та інших працівників. При цьому дітей не відправили на дистанційне навчання. Батьки обурені, бо діти змушені стояти в чергах до туалету, "як за подарунками".
На реформу системи шкільного харчування у 2022 році уряд виділить 1,5 млрд грн. Це будуть цільові гроші, передбачені на модернізацію харчоблоків. Про це під час четвертого регіонального форуму "Реформа системи шкільного харчування" у Львові 12 листопада сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.