"Школа готує клієнтів для репетиторів": серед українців виникла дискусія через низьку якість знань дітей
Українські школярі отримують занадто багато інформації під час навчання, проте не встигають її засвоювати, через що стають клієнтами репетиторів. Щоб навчити дітей читати, писати та рахувати, потрібно кілька років, тож виникає питання, для чого проводять інші уроки.
На цьому зауважує викладач Київського міжнародного університету Олександр Мірошниченко у дописі у Facebook. За його словами, "напханість" інформацією не дає знання дітям, проте створює інформаційний хаос в головах школярів. Натомість учні не отримують розуміння, до чого мають талант та як його розвивати.
"Наша школа готує клієнтів для репетиторів. За рідкісним винятком. І питання ж навіть не в тому, що офіційно визнані "навчальні втрати" і обов’язкова для всіх математика – це взаємовиключні речі. Тут можна прикрити відсутність логіки істерично-надривним: "А ви хочете, щоб вас оперував хірург-невіглас?". Тільки от невігласом цей теоретичний хірург став далеко не тому, що блискуче не вивчив математику чи рік народження Святослава", – пише освітянин.
"Напханість" інформацією – це не знання. Це просто інформаційний хаос у головах дітей. От зрозуміти, до чого у дитини талант, і "прокласти" їй туди дорогу – це трохи інша історія. В цьому власне і полягає єдино прийнятна мета існування школи. Але це в недосяжному ідеалі", – додає він.
Мірошниченко зауважує, що навчання у школі протягом усіх років стає змаганням, хто краще з учнів зможе виконувати затверджені алгоритми. Те ж стосується й Національного мультипредметного тесту, де діти змагаються у відтворенні інформації, яка не має стосунку до їхніх талантів.
"І це ж не лише математики стосується. Знати роки народження та смерті, наприклад, Лесі Українки – це не означає розбиратись у її творчості. Дати битв – це не знання історії. І так з кожним предметом. І далі по ланцюжку", – зазначає викладач.
За його словами, у заклади вищої освіти вступають люди, які прийшли виключно за дипломами або "напхані" інформацією. Таким чином замикається коло, яке готує нових вчителів, що не розуміють своєї мети, за рідкісним винятком. Як зазначає освітянин, шкільна освіта перетворюється на "генератор випадкових рішень".
Українці долучилися до обговорення й у більшості погодились з автором допису.
"Тисяча плюсів. Гори непотребу. І при цьому абсолютне незнання класичної музики, поезії, опери, художників та їхніх картин, архітектури тощо. Школа – це тільки муштра і вбивання дитячого таланту".
"Все правильно пишете, колего! І ще там декілька нюансів, але, чесно, навіть сьогодні були пари, втомилася, просто погоджуся і все. А інше доноситиму, як завжди, своїм студентам!"
"Якщо б не заважала школа, то хай би була. А так як є, то нема часу дитині щось поглиблено вивчати поза школою, бо уроки, довго і багато. Ви підняли питання дуже актуальні".
"Діти не впевнені, що обрати, саме тому, що не мають допомоги з вибором. І тому, що школі байдуже на таланти і здібності дитини. Толку з того, що в нас є класи математичні і гуманітарні як мінімум? Вони реально чимось різняться? І так у всьому. Індивідуальний підхід існує тільки на папері, кожен вчитель вважає свій предмет найважливішим, відповідно до цього і домашніх завдань задає. А в результаті у дитини така каша в голові, що дійсно не виходить зрозуміти, чим далі займатися хочеться".
Раніше OBOZ.UA розповідав, що рівень математичної підготовки студентів впав настільки, що здобувачі освіти, які обирають напрямок експериментальної фізики, не тягнуть курси з вищої математики та теоретичної фізики.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!