Скасування держдипломів і оцінки ректорам: монобільшість Ради ухвалила революційний закон про виші
Монобільшість Верховної Ради України підтримала в цілому законопроєкт №2299 про вдосконалення вищої освіти.
Відповідне рішення було ухвалено 321 голосом за підсумками пленарного засідання парламенту 18 грудня.
На думку нардепів, він покликаний врегулювати ліцензування освітньої діяльності, вступ до ВНЗ, втілення міждисциплінарних освітніх програм і питання, які стосуються якості вищої освіти, форм її здобуття та інших нюансів.
Автори документу переконані, що ухвалення зазначеного законопроєкту забезпечить умови для зміцнення європейських принципів функціонування системи вищої освіти в Україні.
Як пише ВВС, проголосований законопроєкт запровадить широкий перелік змін і нововведень в систему вищої освіти в Україні.
Читайте: В Україні змінять фінансування для частини вишів: кого торкнеться
Скасування дипломів
Згідно з новим документом, дипломів державного зразка тепер не буде. Як зазначив депутат від "Слуги народу", один зі співавторів законопроєкту і голова Комітету з питань освіти науки й інновацій Сергій Бабак, це є радянським пережитком, адже зараз якість освіти в кожному ВНЗ різна, і держава не може уніфікувати її. Отже, тепер форма диплому буде довільною в кожному університеті.
Однак дипломом про вищу освіту буде вважатися тільки той документ, який міститиме інформацію про акредитовану освітню програму, що внесена до Єдиної державної бази освіти.
Статус "національних"
Відтепер в Україні обіцяють давати менше статусів "національний" для вищих навчальних закладів.
"Статус національного закладу вищої освіти є почесним і надається за видатний внесок у розвиток вищої освіти", – йдеться в законі.
Що стосується тих університетів, які вже мають зазначений статус, то їх не будуть його позбавляти.
Мотиваційний лист
Однією з новацій є зміни під час вступу до вищих навчальних закладів. Тепер крім ЗНО враховуватиметься ще й бал за мотиваційний лист, написаний абітурієнтом.
У листі мають бути вказані причини, чому абітурієнт хоче навчатися в цьому університеті й саме на цьому факультеті. Однак це нововведення поки не обов'язкове. Листи ВНЗ запроваджуватимуть на свій розсуд з 2021 року.
Читайте: Росія визнала своїм один із вишів "ЛНР": що це означає
Вступники з "ДНР", "ЛНР" і Криму
Проголосований законопроєкт розширює освіту для жителів тимчасово окупованих районів Донбасу та Криму.
За даними Міносвіти, у 2019 році 1,6 тис. абітурієнтів з непідконтрольних територій Донбасу і 265 з Криму вступили в українські виші за спрощеною процедурою. Вони не складали ЗНО.
Тепер же депутати пропонують розширити перелік закладів, до яких за спрощеною процедурою можуть потрапити вступники з "Л/ДНР" і Криму.
Пільги для ветеранів
У законопроєкті йдеться про пільги для людей, які постраждали під час Євромайдану, для учасників бойових дій на Донбасі, людей з інвалідністю, отриманою на війні, а також для дітей таких ветеранів. Підтримка для здобуття ними освіти надається у вигляді:
повної або часткової оплати навчання коштом державного та місцевих бюджетів;
пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
соціальної стипендії;
безкоштовного забезпечення підручниками;
безкоштовного проживання в гуртожитку.
Читайте: Які виші отримали найбільше коштів на науку: названо регіони-лідери
Для військових
Закон розширює можливості під час вступу для учасників бойових дій. Так, вступати на військові спеціальності без ЗНО, але за результатами вступних іспитів мають право:
військовослужбовці за контрактом;
люди, звільнені зі строкової служби, за рік після звільнення;
студенти, які виявили бажання вступити на навчання і надалі проходитити службу за контрактом на посадах офіцерського складу;
вступники з числа випускників військових (військово-морських) ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, які закінчили навчання в рік вступу.
КРІ для ректорів
Для очільників ВНЗ вводиться поняття КРI. Це ключові показники ефективності. "Зараз в контрактах для ректорів немає чітких КРІ та не вказано, що вони мають виконати за час своєї роботи. Тобто людина виграє вибори, з нею підписується договір і все. Я не пам'ятаю випадків, коли ректорів звільняли достроково за невиконання, це проблема", – говорить Бабак.
Тепер у разі перемоги кандидата на виборах ректора його програма стане частиною контракту з Міносвіти з прописаними KPI (критеріями), за якими визначатимуть ефективність роботи. У разі невиконання якихось пунктів протягом двох-трьох років це може стати підставою для звільнення.
Покарання за плагіат
Закон передбачає збільшення відповідальності для студентів за недотримання академічної сумлінності, тобто за плагіат. Це зможе стати причиною для невидачі диплому. Але, за словами Бабака, це питання ще дозволили вирішувати університетам на свій розсуд.
Читайте: У вишах України навчаються люди без громадянства: названо популярні спеціальності
Мова навчання
Між першим і другим читанням із законопроєкту забрали правку про мову навчання для студентів-іноземців.
Спершу пропонувалося, що навчання для них "може здійснюватися іноземною мовою". Але проти цього виступила низка активістів і викладачів вишів, які заявили, що так буде заохочуватися "русифікація" іноземних студентів. Вони підписали звернення до Верховної Ради з вимогою ліквідувати цю норму. Депутати дослухалися.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
у 2020 році ЗНО обов'язково складатимуть випускники старших класів, а також учні та студенти професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які цьогоріч отримують повну середню освіту.
Вони складатимуть тестування у формі державної підсумкової атестації. Однак ті, хто планують вступати до університету, мають скласти ЗНО повністю.
Нагадаємо, українці зазначили, що система ЗНО забезпечує справедливі умови вступу для всіх абітурієнтів. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Info Sapiens.