Студенти-медики масово скаржаться на КРОК: застарілі терміни, 1 хвилина на завдання і без правильної відповіді

Українські студенти-медики скаржаться на проходження загальнонаціонального іспиту КРОК. Останній з них проходить після інтернатури і цьогоріч викликав багато запитань у здобувачів освіти. Зокрема, проблеми виникли із завданнями, в яких не було жодної правильної відповіді, у формуванні використовувалась невідома термінологія, тоді як в Україні немає словника сталих медичних термінів, а також запитання не завжди перевіряли реальні ситуації.

У звʼязку з цим студенти створили електронну петицію, де вимагали знизити пороговий бал на КРОК 1 на час воєнного стану. Авторка документу відзначила, що межу встановлювали в мирний час, проте нині умови навчання і складання іспиту відрізняються.

"Протягом останніх років українське медичне студентство змушене навчатися в безпрецедентно важких і стресових умовах, викликаних повномасштабною агресією проти нашої держави. ​Ми повністю поділяємо позицію МОЗ щодо важливості високої якості підготовки майбутніх лікарів. Однак в умовах війни жорсткий поріг призводить до масового відрахування вмотивованих студентів, які в майбутньому могли б рятувати життя українців на фронті та в тилу. Зниження порогу – це не погіршення якості, а вимушений крок гуманності та адаптації системи до форс-мажорних обставин, як це вже успішно практикувалося під час пандемії COVID-19", – йдеться у петиції.

Водночас дехто з випускників медичних вишів в коментарі українському медіа розповіли, що мали труднощі у проходженні іспиту. Так, наприклад, вони не мали достатньо часу на підготовку, адже частина змушена працювати на додаткових роботах, бо зарплати у 12 тисяч гривень недостатньо для життя.

Віталій Шмідт з Дніпра поділився, що одне з питань мало згадку про "мужолозство" – застарілий термін на позначення сексуальних стосунків між двома чоловіками, який використовували у Кримінальному кодексі УРСР 1960 року. На думку студента, значна частина завдань також мала занадто розлогу умову, на яку учасники іспитів витрачали забагато часу і зусиль, отже ризикували не завершити тестування вчасно.

"Коли тест – це розповідь про життя і смерть померлого, то ти вже читаєш не просто завдання, а кримінальну хроніку. Такі тести потрібні, але, на мою суб'єктивну думку, їх не має бути настільки багато. Вони радше не показують рівень знань, а виснажують", – зазначає Шмідт.

Зі схожою ситуацією зіткнулася і Тетяна Мельниченко з Миколаєва., яка складала КРОК 3 зі спеціальності "Акушерство і гінекологія". Вона підкреслила, що запитання були занадто обʼємними й іноді не вистачало хвилини для того, щоб деякі з них прочитати. Такої ж думки і киянка Яна Остапенко, яка обрала для інтернатури сімейну медицину. Студентка вважає, що 150 хвилин, відведених на 150 завдань іспиту, недостатньо, щоб відповісти на питання без поспіху.

Випускники також помічали завдання, які містили декілька правильних відповідей, а значну частину часу займало акуратне заповнення бланків відповідей, а у деяких випадках, відповіді які доводилося заучувати, відрізнялися від того, що прописано в медичних протоколах.

На думку Остапенко, формат іспитів застарілий і не здатний адекватно оцінити рівень знань. Вона вважає, що КРОК доцільно проводити з використанням комп'ютерів, що могло б дещо спростити умови для учасників.

Центр якості освіти (ЦЯО) Міністерства охорони здоровʼя (МОЗ) зазначив, що іспити для студентів-медиків розробляють так, щоб перевірити їхні фахові і предметні компетентності. Так, враховуються теми, знання і розуміння, які вказані в специфікаціях до кожного іспиту. КРОК 3 для лікарів-інтернів розробляютьгрупи експертів МОЗ.

Впродовж січня-червня 2026 року ЦЯО не отримував скарг від учасників іспитів щодо процедури, однак зареєстрували близько 60 звернень, які стосувалися змісту тесту.

Станом на 2023 рік та надалі в умовах воєнного стану для успішного складання КРОК 1 і КРОК 2 необхідно правильно виконати щонайменше 64% завдань, а для КРОК 3 – 74% правильних відповідей.

У ЦЯО вважають, що зменшувати поріг недоцільно з декількох причин. Зокрема, нинішній пороговий рівень визначають за науковим методом Хофсті, який враховує одночасно оцінки експертів щодо того, яким має бути поріг, і фактичні результати учасників тестування. Крім того, іспит використовують для того, щоб перевірити, чи достатньо студенти готові до подальшої роботи, де вони відповідатимуть за життя та здоров'я людей. Водночас студенти, яким не вдалося скласти іспити з першого разу, мають ще одну спробу.

Раніше OBOZ.UA розповідав про найкращі медичні університети України 2026.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!