"Тепер ви всі під наглядом". Лікарчук пояснив, що не так з відеокамерами в школах: вони замінюють відповідальність

Український освітній експерт Ігор Лікарчук поділився своїми поглядами щодо встановлення камер відеоспостереження у школах. Зокрема, він підкреслив, що їх наявність замінює відповідальність. Адже, у разі зафіксованого порушення школярем, адміністрація у межах чинного законодавства може лише провести бесіду, викликати батьків, розглянути ситуацію на педраді або скласти індивідуальний план виховної роботи. 

Натомість заклади освіти не можуть застосувати чіткі санкції при подібних випадках. Наприклад, оперативно відсторонити учня від уроків, виключити із закладу, захистити інших дітей чи вчителя або примусити відшкодувати збитки. За словами Лікарчука, камери лише фіксують те, з чим школи не знають що робити. Таким чином освітній експерт у дописі у Facebook відреагував на слова директорка, який оголосив, що школярі тепер під наглядом, адже у закладі встановлені відеокамери.

Також він звернув увагу на проблему перегляду відеокамер, адже це питання залишається в тіні, бо чергові школярі цього робити не можуть, як і сам директор. Водночас для того, щоб винаймати спеціальний персонал потрібний додатковий бюджет. Тож найчастіше їх ніхто не дивиться, а записи переглядають тоді, коли вже стався якийсь інцидент. 

Лікарчук підкреслює, що у такому разі не відбувається профілактика, а виникає ілюзія контролю. Він наводить у приклад закордонний досвід, де у більшості країн введені штрафи за порушення і прогули у школах. А подекуди дітей можуть тимчасово відсторонити від навчання, а батьків можуть притягнути до громадських робіт.

"У Великій Британії за несанкціоновані прогули батьки платять грошові штрафи – £80 (4700 гривень) або £160. Повторюваність – суд. У Франції систематичні порушення і прогули можуть коштувати батькам до 750 євро (понад 38 тисяч гривень). І це нікого не дивує. У Німеччині діє жорсткий принцип обов’язковості освіти – з адміністративними штрафами і примусовими заходами щодо батьків. У Фінляндії, якою ми так любимо прикриватися, закон дозволяє офіційні дисциплінарні санкції, включно з тимчасовим відстороненням від навчання. У деяких громадах США, якщо негативна поведінка учня  триває після офіційного попередження, відповідальність несуть батьки, аж до штрафів і громадських робіт", – ділиться фахівець.

Він зазначає, що у жодній з країн камери – не головний інструмент, адже порушники отримують наслідки за скоєне. Водночас, в Україні немає чіткої шкали санкцій, реальної відповідальності батьків, можливості оперативно відсторонити порушника та відкритої статистики відрахувань. За словами освітянина, контроль без наслідків не формує поведінку, а лише створює "декорацію порядку". Тож, у школах, де "всі під наглядом" втрачена довіра, авторитет та впевненість у праві діяти, а керівники і колектив уже не мають сил щось робити. 

Лікарчук запевняє, що якщо не починати запроваджувати наслідки за порушення, жодна відеокамера не змінить ситуацію, а навпаки ускладнить. 

"А тепер відверто: якщо названі обставини усунуті не будуть, жодна відеокамера, чи навіть якщо їх буде кілька десятків, ситуацію не змінять. Навпаки. Ускладнять. Маю досвід. Чи здатний директор закладу освіти самостійно вирішити тріаду проблем, які я назвав вище. У повному обсязі не може. Потрібні серйозні зміни в чинному законодавстві про відповідальність здобувачів освіти та їхніх батьків. Іншими словами – про межі. Але багато що можна зробити і в закладі. Звичайно, якщо там ситуація не доведена до абсурду", – додав експерт. 

Він резюмував, що камери можуть фіксувати порушення, проте вони не формують меж, а школа без цього – це вже не заклад освіти, а простір де всі "під наглядом, але ніхто не відповідальний". 

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому вчителі та батьки схвильовані через заходи безпеки в школах.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!