Це ритуал, переможця давно визначено: вчителька з Черкас розкритикувала конкурси на посаду директора школи
Вчителька історії з Черкас Леся Хлипавка розкритикувала конкурси на посаду директора школи. За її словами, такий відбір очільників закладів освіти у більшості випадків стає звичайним ритуалом, тоді як його переможець вже давно визначений. Вона зауважує, що це підтверджуєтсья й кількістю учасників на етапі відбору.
Про це педагогиня написала у дописі у Facebook. Вона звернула увагу на процедуру конкурсу і запропонувала варіанти змін.
"Факт залишається фактом — у більшості випадків ці конкурси є звичайним ритуалом, інструментом, через який призначають уже заздалегідь визначеного переможця. Це підтверджується, зокрема, й кількістю учасників на етапі відбору, бо мало хто хоче брати участь у своєрідній виставі — ще й у ролі масовки", – написала Хлипавка.
За її словами, в ідеальному середовищі, де всі зацікавлені в покращенні якості освіти, процедура конкурсу виглядає цілком прийнятною. Проте є певні "але", найбільше з яких стосується перспективного плану розвитку школи. Так, у Положення про проведення конкурсу вказано, що конкурсний відбір здійснюється за результатами перевірки знань законодавства у сфері загальної середньої освіти, перевірки професійних компетентностей та відкритої презентації перспективного плану розвитку школи, а також відповіді на питання членів жюрі.
Хлипавка зауважує, що дуже часто кандидати змушені презентувати свої бачення без змоги опертися на перспективний план громади чи регіону, адже його нерідко не існує. Таким чином формуються короткострокові вектори розвитку, які швидко змінюються. Водночас, розвиток матеріально-технічної бази перебуває у руках засновника, тому він не може залежати від потенційного директора школи. Саме тому, план розвитку стає символічним документом, необхідним для проходження конкурсу.
Крім того, за словами педагогині, у конкурсах на керівні посади в освіті бракує довіри до організаторів, що відлякує потенційних кандидатів. Через кулуарні домовленості та втручання "замовників" конкурси стають формальністю, а професіонали не хочуть брати участь, аби не втрачати репутацію.
Попри формальну прозорість процедур, директори закладів освіти мають обмежені реальні повноваження, але несуть повну відповідальність. Їм доводиться вирішувати питання поза межами педагогіки — від ремонту до харчування, хоча для цього вони часто не мають ні освіти, ні ресурсу для автономних рішень.
Педагогиня дивується, як можна покладати на директорів шкіл відповідальність за непрофільні завдання, такі як ремонт чи інші адміністративні обов'язки, які не стосуються безпосередньо навчального процесу. Оцінка їх роботи має зосереджуватися на якості освіти, а не на стані будівель, адже директор — це не завгосп.
"Насправді не має значення, яка операційна, яке обладнання й інструменти, якщо немає висококваліфікованого хірурга. Проте підміна понять комусь вигідна. І тому під подібними інспекціями чиновників – шалена кількість коментарів, які ідеально ілюструють латинський вислів panem et circenses – "хліба і видовищ", – пише Хлипавка.
Вона зауважує, що проблема полягає не у процедурі конкурсу, а у відсутності попиту з боку замовника на професійного керівника закладу. Адже потрібна людина, яка мовчатиме й іноді вирішуватиме певні фінансові питання, бо для деяких управлінців освіта – це ресурс.
Педагогиня запропонувала шляхи виходу з ситуації. Зокрема:
Раніше OBOZ.UA розповідав, що мовна омбудсменка попередила директорів шкіл про відповідальність за російську на перервах.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!