Цифрова шкільна освіта: за і проти
Вже давно точаться суперечки щодо того, чи варто використовувати гаджети та інтернет в сучасному навчальному процесі. OBOZREVATEL.МояШкола пропонує вашій увазідумки двох експертів, які притримуються протилежних поглядів з цього приводу.
Підприємець, економіст, президент Міжнародної корпорації “Гранд” Володимир Співаковський вважає, що інформаційна епоха - це виклик. Про це він розповів у інтерв’ю на відеоплатформі IDEALIST.media.
“Сучасні підручники нудні”, - вважає експерт. Консервативні методи подання інформації учням вже віджили своє. Головне питання в системі освіти сьогодення - це “переупаковка” інформації: дані треба зробити цікавими і доступними.
Підприємець порівнює освіту з пересуванням у просторі: колись люди їздили на возах чи в каретах, але низькі швидкості пересування зрештою перестали їх влаштовувати. З’явився двигун внутрішнього згоряння, і ми пересіли на авто, які можуть розвивати високі швидкості. Сучасна школа не задовільняє потребу дітей швидко засвоювати інформацію, а, значить, потребує апгрейду. “Інформація, котру ми даємо у школах, має бути синхронізована з тим, до чого вже звик дитячий розум”, - каже експерт.
Він також вважає, що слово “вчитель” скоро зникне в річці забуття. Замість викладачів на сцену вийдуть коучі, ментори, тренери і, можливо, навігатори, що допомагатимуть учням знайти саме ту інформацію, яка їм потрібна. І не просто знайти, а ще й “доставити” її до розуму дитини. Головне, щоб навігатор знав, як це зробити, тоді учень швидко отримає свіжу інформацію і швидко її засвоїть.
Окрім того, зазначає Співаковський, зараз все більшого значення набувають такі компетенції, як креативне мислення та емоційний інтелект, а знань про них не дають у школах. Зате курсів, завдяки яким можна розвинути свої ментальні здібності, вже багато на освітніх платформах в інтернеті. Формула нової освіти: більше знань за менший час.
“В найближчі 10 років на нас чекає квантовий стрибок в освіті”, - впевнений експерт. З терабайтів інформації, які є в розпорядженні людства, наш мозок сам буде обирати ті “кванти”, які йому потрібні. “Квантове мислення” допомагатиме людині не просто не потонути в потоках інформації, а й прогресувати, вважає Співаковський і закликає дозволити дітям жити і творити в справжній інформаційній добі.
На відміну від Співаковського, вчитель з Німеччини Райнер Вернер вважає, що гаджети з інтернетом не можуть замінити живого спілкування на уроці. Про це він розповів виданню Die Welt. Вернер називає себе вчителем доби крейди і критично ставиться до цифрової лихоманки у школах.
“Вікіпедія стала землею обетованною для копіювання”, - зазначає педагог. Кілька кліків - і ось робота майже готова. Але учням рідко йде на користь доступність безмежного океану знань, адже вони в ньому просто безпорадні. Купа беззв’язних фактів, в яких учень не орієнтується, - часто так виглядають учнівські реферати, доповіді тощо.
“Змістовно впорядкувати нові знання може лише той, хто орієнтується в базових”, - зазначає викладач. Тому задача школи тут - дати учням “духовну нитку”, що допоможе їм зрозуміти взаємозв’язки речей.
Оцінка даних має відбуватися в розмові, впевнений Вернер. Пошукові системи надають нам факти, але оцінка цих фактів потребує розумового напруження, аналізу - і це вже задача учня. А вчитель має допомогти осмислити матеріал в процесі навчальної розмови.
Процес обдумування здобутої інформації - основа якісного викладання. Наприклад, ми занурюємося в естетичну структуру вірша, міркуємо над контекстом - наш мозок працює. Хіба ж здатні комп’ютерні програми замінити змістовну розмову на уроці, під час якої відбувається складний процес інтерпретації тексту?
Безумовно, сучасні технології можуть бути надзвичайно корисними, додає викладач. Цифрове адміністрування економить школам чимало паперу, адже навіть класний журнал можна вести он-лайн. А деякі платформи дають можливість вчителям обмінюватися досвідом та навчальним матеріалом, не виходячи з дому.
Головне - щоб технології не змінювали на гірше метод розумової праці учнів, зазначив Вернер. Найбільшим якісним потенціалом шкіл він вважає фахово-методичне покращення викладання. “А для цього нам потрібні пристрасні й креативні вчителі”, - підкреслив він.
А що з цього приводу думаєте ви?